У Верховній Раді відбулося обговорення Довгострокової Стратегії розвитку міста Києва

16 квітня у приміщенні Верховної Ради відбулась засідання Наукової ради «Фонду сприяння перспективному розвитку міста Києва імені Володимира Поляченка» та обговорення «Довгострокової Стратегія розвитку міста Києва» за участю народних депутатів, експертів, архітекторів, науковців, провідних фахівців з питань містобудування, житлового будівництва, економіки та соціальних проблем Києва.
Учасники заходу обговорили важливі питання діяльності Фонду та розвитку Києва як глобального міста.

Віце-президент Української організації Національної спілки архітекторів України Георгій Духовичний заявив, що об’єктивна панорама Києва-2019 – «поле битви за прибутки, за будь-яку ціну». «Київ міг би бути науковим центром, але наука тотально знищується. Міг би бути промисловим, банківським центром, міг би бути українською силіконовою долиною, але це все, на жаль, принесено в жертву заради миттєвих прибутків людей, які в цьому місті жити не планують та існують на принципах орди», – сказав Г.Духовичний.

«Зараз ми маємо ситуацію, коли тяжко хворому, у якого вже параліч, пропонують зробити зачіску та манікюр. І на це виділяються колосальні гроші, які мали б витрачатись на стратегічні потреби. Для того, щоб це стало реальністю, необхідна розробка нового “Закону про Київ – столицю України”, який відповідав би сьогоднішній ситуації та визначав стратегічне призначення міста. А для того, щоб закон про Київ дійсно відповідав потребам міста, необхідно розробити пакет “Правил забудови”, які визначать стратегію розвитку його окремих територій», – зазначив архітектор.

Виступаючи перед учасниками заходу, завідувач кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка професор Костянтин Мезенцев окреслив своє бачення основних загроз для столиці.

“Сьогоднішня ключова проблема у світі – соціально-просторова сегрегація – коли з’являються райони бідних, райони багатих, етнічні квартали. У Києві цього немає. Проте, розвиток столиці породжує таку загрозу, перетворюючи її на сегреговане місто, створюючи кам’яні джунглі без урахування трьох головних факторів: соціальна інфраструктура – наявність належної кількості шкіл та дитячих садків; створення робочих місць при побудові житлового масиву та утворення публічних просторів – де громада захищає свої інтереси”, – сказав науковець.
Він також наголосив на необхідності розвитку державно-приватного партнерства для вирішення даних проблем. «Місто має розвиватися поліцентрично, а не моноцентрично. Влада, бізнес і громада мають співпрацювати», – зазначив К.Мезенцев.

Костянтин Паливода, заслужений економіст України, голова правління банку «Аркада», який будує житловий масив “Патріотика на озерах”, у свою чергу наголосив, що адміністрація міста нічого не робить для налагодження співпраці із забудовниками для розвитку соціальної інфраструктури.
«Забудовники – це звичайні бізнесмени, а закони бізнесу дуже суворі: або ви отримуєте прибуток і працюєте, або припиняєте займатися бізнесом. Тому забудовники будуть будувати те, що приносить прибуток. А прибуток сьогодні приносить щільна забудова та багатоквартирні будинки, а проекти соціальної інфраструктури (садки та школи) нехтуються», – зауважив голова правління банку.

На його думку, така ситуація склалася через регуляторну політику, яку проводить міська влада. «Влада Києва ніколи не переймалася питанням, як регулятивними методами впливати на прибутковість тих чи інших напрямів у будівельному бізнесі, щоб було прибутково будувати ті ж школи та дитячі садки і розвивати соціальну інфраструктуру, щоб забудовники конкурували за те, хто будуватиме школу, дитячий садок чи котельню, яка забезпечить жителів гарячою водою та теплом у зимовий період”, – заявив К.Паливода.

Голова банку вважає, що у даному питанні Києву потрібно використовувати світовий досвід, оскільки у розвинених країнах давно відпрацьовані методи стимуляції бізнесу для гармонійного розвитку міст. «Влада міста повинна вибудувати систему так, щоб бізнес діяв відповідно до інтересів громади, нагальних та стратегічних інтересів розвитку міста”, – наголосив К.Паливода.
Народний депутат Віктор Галасюк, під час обговорення наголосив, що влада має дотримувалася закону та діяти виходячи з національних інтересів України. На його думку, розвиток починається з довіри та інвестиційного клімату.

«Ключовим для київської влади має стати збереження та покращення інвестиційного клімату, щоб залучити інвестиції у місто та створити комфортне середовище для людей. Це має зміцнити країну в економічному, демографічному, соціальному вимірі», – сказав народний депутат.
За словами В.Галасюка: «Закордонний інвестор ніколи не прийде в столицю коли бачить, як київська влада чинить із місцевими інвесторами. Це найбільш яскравий інвестиційний сигнал, коли по-суті блокують величезні інвестиції замість того, щоб стимулювати їх збільшення».

Під час заходу провідний науковий співробітник Відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права НАН України Олександр Батанов поінформував про розробку проекту нового Статуту територіальної громади міста Києва, концепцію якого затвердила КМДА у грудні 2017 року. Робоча група працювала над даним документом більше двох років і ще півроку проект обговорювала громадськість.
За його словами, серед ключових позицій проекту Статуту: акцент на особливостях даної територіальної громади; розгорнута регламентація муніципальних прав жителів міста; територіальна громада та її структура; сталий або інтегрований розвиток громади; розвиток публічного простору; окремі положення про фінансування і організацію апарату місцевої влади.

Участь в обговоренні також взяли народний депутат Ольга Богомолець, заступник директора ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто імені Ю. Білоконя» Юрій Палеха, архітектори, економісти

За підсумками засідання було прийнято рішення підготувати звернення до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Міського голови, відповідних комітетів Верховної Ради України, а також, після виборів, до новообраного Президента України в якому, зокрема, зазначити, що головним критерієм розвитку Києва мають стати засади, закладені у Довгостроковій Стратегії розвитку міста.