Тугай А.М.

Тугай Анатолій Михайлович           (24.09.1938 – 22.04.2016)

Ректор КНУБА 1984-2012 роки. Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри водопостачання, Заслужений працівник народної освіти України (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), премії імені С.М.Буднікова (2000), віце-президент Академії будівництва України (1995).

Внесок Анатолія Михайловича Тугая у розвиток вищої будівельної освіти України важко переоцінити. Його вплив як вченого і педагога на розвиток системи вищої освіти є багатогранним.

Народився Анатолій Михайлович у місті Євпаторія (Крим), невдовзі родина переїхала в село Македони Ржищівського району, що на Київщині. Там він закінчив семирічну школу, а старші класи закінчував вже у селі Пиї. Почав свою трудову діяльність у 1955 році колгоспником. Та згодом обрав для себе професію будівельника, вступив до Київського будівельного технікуму, який закінчив з відзнакою у 1959 році.

Деякий час працював десятником у будівельно-монтажному управлінні міста Васильків.

У 1959–1964 рр. навчався у Київському інженерно-будівельному інституті на санітарно-технічному факультеті. З другого курсу поєднував навчання з роботою, займався науковою та громадською діяльністю.

З 1964 до 1966 рр. працював майстром СБУ-6 тресту «Київпідземдорбуд-1», після чого вирішив присвятити своє життя науковій праці. У 1966 році став аспірантом Київського інженерно-будівельного інституту. З 1969 року працював на кафедрі гідравліки, водопостачання та каналізації асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором. За роки роботи в університеті Анатолій Михайлович поступово пройшов усі щаблі становлення як педагог та науковець.

З 1964 по 1990 був заступником секретаря та секретарем парткому інституту.

У 1978-1984 – він заступник декана, потім декан санітарно-технічного факультету, вчене звання професора йому було присвоєно у 1984 році, а з 1985 року А.М.Тугай стає завідуючим кафедрою водопостачання.

 У 1984 році був обраний на посаду професора та призначений ректором інституту, яким він незмінно працював до 2012 р.

Напрям наукової діяльності ректора  – раціональне використання та охорона водних ресурсів, водопостачання населених пунктів і промислових підприємств, розробка багатоступеневої безперервної системи освіти, наукові дослідження з проблем вищої освіти в період переходу на ринкові відносини.

Пріоритетом для нього були чесність, справедливість, повага до людей. У своїх інтерв’ю згадував, що найкращим часом його роботи в університеті було спілкування зі студентами, викладачами, час написання монографій, підручників, час вирішення складних наукових задач. Визнанням внеску Анатолія Михайловича у вітчизняну освіту служать, зокрема, багато почесних звань, суспільні посади, урядові нагороди.

Тугай А.М. – автор понад 260 наукових праць, з яких 21 підручник і посібник, 10 монографій, 5 довідників, численні статті з будівництва, архітектури та проблем вищої школи. Під керівництвом А. М. Тугая захистилися 6 кандидатів технічних наук. А. М. Тугай був віце-президентом Академії будівництва України, академіком Академії інженерних наук України, дійсним членом Міжнародної академії наук вищої школи та Академії наук вищої освіти України. Почесний професор-дослідник Інституту водних проблем Нью-Йоркського університету, почесний професор будівельних вишів країн СНД, Донецької націо­нальної академії будівництва та архітектури, член президії Будівельної палати України, депутат Київської міської ради двох скликань.

Вікіпедія дає інформацію про нагороди А.М.Тугая:

• Орден «Знак Пошани» (1982)
• Орден «Дружбы народів» (1986)
• Заслужений працівник освіти України (1991)
• Орден «За заслуги» III та ІІ ступенів (1998)
• Лауреат премії ім. М.С.Буднікова (2000)
• Медаль «10 років незалежності України» (2001)
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003)
• Почесна грамота Верховної Ради України
• Медаль «За розвиток України» ім. М. Грушевського IV в.
• Знак «Лідер України»

Був також удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки, орденом святого Юрія Побідоносця УПЦ, знаком «Відмінник освіти».

Анатолій Михайлович – був і залишається видатним  освітянином нашої держави, якого без перебільшення можна назвати українським будівничим. Він був сучасним досвідченим педагогом, інтелектуалом, прогресивно мислячою людиною. Його колегам та підлеглим імпонувало відчуття сучасності, широкий науковий світогляд, системний підхід до розвязання проблем, патріотизм, почуття гумору Анатолія Михайловича.

За роки його керівництва зміцнився центр вищої будівельної освіти України – Київський національний університет будівництва та архітектури, здобув статус національного, було відкрито 3 науково-дослідних інститути, 2 випробувальних центри будівельних конструкцій, інженерно-економічний комплекс, центр економічних досліджень і прогнозування, 11 наукових лабораторій.

Пішов з життя Анатолій Михайлович 22 квітня 2016 року. Похований А.М. на Совському міському кладовищі в Києві.