Транспортне планування
Естафета факультетів. Факультет урбаністики та просторового планування. День п’ятий
У попередній статті ми розповідали, що таке транспортне планування в Україні, яким чином здійснюється та якими компетенціями повинен володіти інженер з транспортного планування. Цього разу поговоримо про досвід наших закордонних колег з країн ЄС. Ми підсумували знання, отримані під час спілкування з проєктувальниками різних країн, під час подорожей та під час участі у конференціях щодо транспортного руху.
Транспортне планування потрібно здійснювати виходячи з принципів, які відповідають стратегічним документам і настановам ЄС, України і стратегіям розвитку сучасних прогресивних міст. Це “золотий стандарт” у сфері транспортного планування та інфраструктури. Цих принципів три:
1) Стала міська мобільність (Sustainable Urban Mobility) – принцип офіційно існуючий на рівні ЄС. Він закликає міста віддавати пріоритет пішому руху, велотранспорту і громадському транспорту як найбільш сталим режимам мобільності;
2) Vision Zero: принцип мінімізація ризиків смертельних ДТП до нуля. Ця “візія нульової смертності” й “підхід безпечної системи” були вперше запроваджені у Швеції й відтоді поширюються по всьому світу;
3) Людиноцентричний підхід у плануванні, коли в центр проєктів ставляться люди, а не машини і не інженерія (книжка “Cities for People” автора Яна Гейла, Данія).
У країнах поза межами ЄС ми часто спостерігаємо невдалі інфраструктурні планувальні рішення. Після реконструкцій і капітальних ремонтів об’єкти інфраструктури виявляються більш небезпечними і незручними для користувача. Нові транспортні розв’язки виявляються неефективними, а мости і шляхопроводи залишаються у стані незавершеного будівництва на роки й десятиліття, марнуючи сотні мільйонів суспільних грошей. Під час аналізу цих кейсів виявляється, що причиною неуспіху було хибне планування або взагалі його відсутність. Таке стається, коли замовник з тих чи інших міркувань швидко розпочав й пройшов етап проєктування й почав будівництво без витрачання часу і зусиль на дослідження і транспортне планування. І потім весь проєкт зазнає фіаско.
Якісне планування дає позитивний економічний ефект для проєкту, підвищуючи його економічні показники для громадян (наприклад, оптимізуючи пропускну спроможніть вузла або прискорюючи рух громадського транспорту). В нашому досвіді є багато прикладів, коли якісне планування зменшує обсяги і вартість будівельних робіт за рахунок зменшення площі асфальтового покриття (найдорожчий компонент проєкту), яке виявляється непотрібним.
За даними міжнародної компанії TomTom, Київ у 2021 році посів третє місце у рейтингу міст по рівню пробок. Нас обійшли Московська область та Стамбул. Це зумовило ряд обговорень на найвищому, державно-будівельному рівні, ціллю яких є поліпшення ситуації в Києві. Найдосвідченіші спеціалісти дійшли висновку, що необхідно переглянути містобудівну законодавчу базу та внести транспортне планування як вимогу до генпроєктувальника перед початком проєктування.
На нашу експертну думку, це дуже вдала ідея для більшості проєктів. Вартість планування може перебувати на рівні кількох відсотків від вартості інженерного проєктування. Ці кошти можуть бути включені у кошторисну вартість проєктних робіт без збільшення загальних планових витрат за проєктом.
Транспортне планування – нова окрема сфера роботи, критично важлива для майбутнього успіху проєктів, для сталої трансформації наших міст і розвитку наших транспортних систем. Згодом в Україні, як і закордоном будуть звертаються до транспортних планувальників в прийнятті будь-яких трансформаційних рішень в місті – чи то будівництво нового житлового комплексу, чи реконструкція вулично-дорожнього вузла.
