Соколов Ю.Д.

Соколов Юрій Дмитрович (1896-1971)

Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри вищої математики, член-кореспондент Академії Наук УРСР.

Народився 14 травня 1896 року на Кубані. Його батько служив у козачому полку осавулом, мати була вчителькою в жіночій гімназії.

В 1915 році закінчив гімназію із золотою медаллю та вступив до Київського університету на математичне відділення фізико-математичного факультету, який закінчив з відзнакою в 1921 році та одразу був запрошений на роботу в Академію Наук УРСР, де почав вивчати небесну механіку.

Вже 1921 року в пресі була опублікована перша наукова стаття, в якій проявились талант та наукова зрілість молодого вченого.

У 1929 році Ю.Д.Соколов блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеню доктора фізико-математичних наук на тему: «Условия общего соударения трех тел, попарно притягивающихся по закону Ньютона». Ця робота в 1930 році була відзначена Першою премією серед наукових робіт УРСР, цього ж року Соколову було присвоєне вчене звання професора.

З 1933 року, коли при АН УРСР був створений Інститут математики, Ю.Д.Соколов в різні роки керував відділами механіки, гідромеханіки, диференційних рівнянь. В 1939 році був обраний членом-кореспондентом Академії Наук УРСР.

У роки німецької окупації Києва (1941-1943) Юрій Дмитрович не зміг виїхати з міста, працював директором астрономічної обсерваторії університету та тримав зв’язок із партизанами. З відходом з Києва німецькі окупанти хотіли вивезти літературу та цінну документацію обсерваторії до Німеччини, але Соколов дав розпорядження запакувати замість книг – цеглини. За мужність і патріотизм Соколов був нагороджений у 1968 році медаллю «За оборону Києва».

А ще на території обсерваторії переховував математиків, яким загрожувала смерть. Так, з жовтня 1941 до листопада 1943 року він переховував професора Семена Зуховицького (єврея за національністю). За такий вчинок Юрій Дмитрович та його дружина Марія у 1984 році були занесені у книгу праведників народів світу.

Після звільнення Києва та до кінця свого життя Юрій Дмитрович продовжував наукову роботу в Інституті математики АН УРСР. Соколов проводив вагому педагогічну роботу. Він був професором і завідував кафедрою математики і механіки Київського робітничого машинобудівельного інституту (1929-1934), кафедрою математики Київського політехнічного інституту шкіряної промисловості (1930-1938), кафедрою математики Київського індустріального інституту (1937-1941), кафедрою теоретичної механіки Київського університету (1935-1941, 1943-1949), а з 1930 р. впродовж майже сорока років (з 1930 по 1969 рік) завідував кафедрою математики Київського інженерно-будівельного інституту.

Соколов читав лекції з вищої математики, теоретичної механіки та спецкурси з цих дисциплін. Культура та ерудиція, темперамент та почуття гумору, повний контакт з аудиторією перетворювали кожну лекцію Юрія Дмитровича на шедевр педагогічної майстерності.

На своїх лекціях та доповідях він підготував не одне покоління викладачів, які згодом стали професорами, підготував 20 кандидатів наук, є автором 106 наукових праць, в тому числі монографій, учбових посібників та наукових статей. Його наукова та педагогічна діяльність була високо оцінена орденом Трудового Червоного Прапора.

2 лютого 1971 року Юрія Дмитровича не стало. Похований на Байковому кладовищі в Києві.