Школа геотехніки – це об’єднання висококваліфікованих дослідників, яких поєднує спільна, творча співдружність у вирішенні проблемних завдань, пов’язаних зі створенням надійних будівельних об’єктів з урахуванням інженерно-геологічних умов. Як будь яка наукова школа вона уособлює колективну форму виконання роботи під керівництвом видатного вченого, який мотивує колектив науковими ідеями та передає накопичений досвід багатьох поколінь науковців. Разом з цим, такий підхід сприяє підготовці молодих науковців та відкриває нові можливості для розвитку нових напрямків наукових пошуків.

Становлення київської школи геотехніки має таку історію:

Кафедра основ і фундаментів була створена у Київському інженерно-будівельному інституті в 1945 року, який і можна вважати роком її народження.

У січні 1967 року за ініціативою проф. А. М. Дранникова спільним наказом Мінвузу УРСР та Мінмонтажспецбуду УРСР (№ 776/330 від 11 жовтня 1966 р.) при кафедрі було створено галузеву науково-дослідну лабораторію (науковий керівник – А.М. Дранников, з 1970 р. – І.П. Бойко; від 1989 р. завідувач лабораторією – О.Ф. Лебеда, наук. керівник – І.П. Бойко).

Основні наукові напрямки за якими працювала школа у другій половині 20-го сторіччя були:

– удосконалення конструкцій, технології влаштування та методів розрахунку пальових фундаментів (І.П. Бойко, М.С. Грутман,
І.Ф. Потапенко, Л.Я. Еппель, О. Ф. Лебеда, П.П. Личов, О.Ю. Дельник, А.О. Олійник, Г.П. Таланов, В.І. Терновий);

– дослідження будівельних властивостей основ фундаментів та ґрунтових споруд, що будуються у складних умовах (слабкі, просадочні, набухаючі, моренно-зандрові, намивні ґрунти та ін.) (А.М. Дранников, А.М. Гулько,

К.Г. Бондар, Г.П. Степаненко, М.В. Корнієнко, М.О. Глотова та інші);

– розробка нових і вдосконалення існуючих приладів та обладнання для оцінки якості матеріалів фундаментів, паль та ґрунтових споруд (М.С. Грутман, І.Ф. Потапенко, І.П. Бойко, О.Ф. Лебеда, Г.Д. Недря);

– розробка конструкцій споруд, що будуються у зсувній зоні та дослідження їх взаємодії з ґрунтом (А.М. Дранников, І.П. Бойко, К. Г. Бондар, В.І. Хазін, Г.Д. Недря);

– пошуково-конструкторські розробки пристроїв для регулювання процесу заглиблення опускних колодязів та вивчення впливу шорсткості стін опускного колодязя на граничний опір ґрунту (М.С. Грутман);

– дослідження взаємодії великорозмірних фундаментів для теплових і атомних електростанцій (Г.М. Петренко, І.П. Бойко, О.Ю. Дельник);

– розробка нормативної бази проектування основ і фундаментів (М.С. Грутман, Г.М. Петренко, І.П. Бойко, А.О. Олійник, М.В. Корнієнко, О.Ф. Лебеда);

– дослідження ґрунтових умов на об’єктах реставрації пам’яток історії, культури та архітектури (І.П. Бойко, М.В. Корнієнко, М.І. Орленко,
О.Ф. Лебеда, В.О. Мовчан, О.Ю. Колесник);

– розробка і впровадження раціональних методів підсилення фундаментів існуючих будинків вдавлюваними мікропалями – в т. ч. на об’єктах реставрації пам’яток історії та архітектури: Михайлівський Золотоверхий собор, Кловський палац, будинок Національного банку України та ін. (І.П. Бойко, М.В. Корнієнко, О.Ф. Лебеда, В.О. Мовчан, О.В. Шепетюк,
О.А. Воронюк, О.С. Михайловський);

– дослідження несучої здатності бурових стовпів на об’єктах будівництва мостів та мостових переходів України, Росії та Середньої Азії – через річки Остер, Мерефа, Дніпро, Дністер, Кама, Амудар’я, Хаджибейський лиман та ін. (М.В. Корнієнко, О.Ф. Лебеда, В.О. Мовчан, О.В. Шепетюк, М.С. Щербина, О.А. Воронюк);

– вибір раціональних параметрів і технології влаштування буронабивних паль.

У 2009 році завідувачу лабораторії Лебеді Олександру Федоровичу було присвоєно почесне звання «Заслужений будівельник України» – за вагомий внесок у створення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в м. Батурин.

Час ішов лабораторія і кафедра основ і фундаментів розвивалася виконували ширше коло задач і у січні 1979 році спільним наказом Міністерства вищої освіти УРСР, Міністерства сільського будівництва УРСР та Укрміжколгоспбуду було додатково до існуючої лабораторії створено галузеву науково-дослідну лабораторію основ і фундаментів сільськогосподарських будинків і споруд (науковий керівник – С. О. Слюсаренко; нині це НДЛ основ і фундаментів у складних інженерно-геологічних умовах, завідувач лабораторії – В. П. Голуб, науковий керівник – проф. М. В. Корнієнко).

З 2008 р. галузеву науково-дослідну лабораторію основ і фундаментів сільськогосподарських будинків і споруд була перейменована в науково-дослідну лабораторію основ і фундаментів в складних інженерно-геологічних умовах КНУБА.

Науково-дослідна лабораторія виконувала роботи по’вязані з викликом часу:

– вивчення раціональної області застосування паль різних конструкцій для сільськогосподарського будівництва в ґрунтових умовах України;

– виконання робіт за нульовим циклом;

– методичне обґрунтування дослідження будівельних властивостей основ і вибірковий контроль вишукувань на окремих майданчиках для проектування пальових фундаментів;

– надання консультацій при будівництві фундаментів сільськогосподарських будинків у складних ґрунтових умовах.

Серед напрямків досліджень та їх практичного застосування, що розроблялися лабораторією:

– розробка раціональних фундаментів із коротких паль під сільськогосподарські виробничі споруди (С.Д. Акімов, В.П. Голуб,
Е.Г. Малацидзе, С.О. Слюсаренко);

– дослідження пальових фундаментів зі збірними ростверками під розпірні сільськогосподарські споруди (В.П. Голуб, Е.Г. Малацидзе,
С.О. Слюсаренко);

– розробка регіональних таблиць нормативних показників міцнісних та деформативних властивостей лесових ґрунтів Правобережжя України
(К.Г. Бондар, В.П. Голуб, С.О. Слюсаренко);

– розробка конструкції стрічкового фундаменту таврового перерізу у витрамбуваних котлованах (В. П. Голуб, О. А. Лихачов, С. О. Слюсаренко).

За період з 1972–1980 рр. було створено «Атлас обласних інженерно-геологічних карт України для цілей сільськогосподарського будівництва», який має велику популярність у наукових, проектних та будівельних організаціях (виконавці: С.О. Слюсаренко – керівник, К.Г. Бондар, С.Д. Акімов, В.П. Голуб, Л.Ж. Альохіна, Т.Б. Стадник, Н.Ф. Марченко, Т.В. Франюк, П.Ф. Широков).

Відповідаючи викликам часу та широкому впровадженню інформаційних технологій у будівельній галузі колектив кафедри починаючи ще з середини 80х років минулого сторіччя використовував у науково-дослідній роботі можливості автоматизованих систем розрахунків взаємодії основ і будівельних конструкцій. Співробітниками кафедри тоді, ще основи і фундаментів та будівельної механіки і профільних лабораторій університету розроблялися розрахункові програми системах “ПРОЧНОСТЬ75”, “КОМБІК”, “РОСИНКА”, “APROKS” які у подальшому трансформувалися у автоматизовану систему наукових досліджень “VESNA”, з широким набором бібліотеки скінчених елементів та алгоритми розв’язку нелінійних задач механіки (включаючи задачі механіки ґрунтів). У 2003 році було створено науково-дослідну лабораторію чисельних методів у геотехніці (НДЛ ЧМГ), напрацювання якої тісно пов’язані з роботою кафедри основ та фундаментів, а 30 січня 2009 р., згідно протоколу № 40 засідання Вченої Ради КНУБА, лабораторії був наданий статус наукового підрозділу університету. Науковий керівник Бойко Ігор Петрович, керівник професор Сахаров Володимир Олександрович.

Головною метою діяльності НДЛ ЧМГ є: створення умов для ефективного залучення наукового, професорсько-викладацького та інженерного потенціалу для проведення фундаментальних, пошукових та прикладних науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт у галузі основ та фундаментів; апробація і використання результатів фундаментальних досліджень; методичне забезпечення навчального процесу; створення умов для залучення студентів до науково-дослідної роботи.

Основні завдання науково-дослідної лабораторії чисельних методів:

– розробка та реалізація математичних нелінійних моделей ґрунтового середовища та методик чисельного моделювання;

– проведення натурних, лабораторних та чисельних досліджень елементів системи «ґрунтова основа – фундамент – надземні конструкції» в складних інженерних, гідрогеологічних та зсувонебезпечних умовах;

– впровадження науково-технічних розробок, його кадрове забезпечення та авторський нагляд за їх використанням;

– проведення проектно-конструкторських, технологічних та проектно-вишукувальних розробок;

– розробка автоматизованої системи наукових досліджень (АСНД) «VESNA»; створення програмних засобів інтеграції з іншими CAD/CAM системами (AutoCAD, РК SCAD, ПК Ліра та ін.) з використанням сучасних комп’ютерних технологій;

– створення комп’ютерної мережі для залучення студентів в НДР кафедри та будівельного факультету;

– створення локальної мережі кафедри основ та фундаментів та лабораторії ЧМГ, організація доступу до локальної мережі та Intranet ресурсів КНУБА студентів та аспірантів;

– співпраця з іншими науковими та навчальними закладами та організація каналу обміну інформаційними ресурсами (НТУУ «КПІ», факультет хімічного машинобудування);

– організація участі у міжнародних та державних конференціях, публікація наукових матеріалів;

– створення електронної бібліотеки та забезпечення електронними версіями методичних розробок для студентів;

– створення електронної бази наукової, методичної, нормативної та навчальної літератури;

– розробка прогресивних методик навчання студентів на останньому етапі підготовки бакалаврів. Забезпечення керівництва по виконанню курсових і дипломних робіт та проектів, проведенням на базі НДЛ ЧМГ виробничої практики;

– забезпечення діяльності на базі НДЛ ЧМГ факультету підвищення кваліфікації викладачів і спеціалістів у галузі основ та фундаментів.

Науковці науково-дослідної лабораторії чисельних методів в геотехніці були залучались до робіт на об’єктах, що мають національне та міжнародне значення з такими організаціями, як СП «Новарка» (проведення робіт на різних стадіях розробки та влаштування фундаментних конструкцій монтажної, транспортної та локальної зон Нового Безпечного Конфайнменту об’єкту «Укриття» Чорнобильської атомної електростанції).

На об’єкті будівництва споруди стартового комплексу космодрому в Бразилії «Cyclone 4 з Державним підприємством Міноборони України «Центральний проектний інститут» де виконували оцінку напружено-деформованого стану фундаментних конструкцій суміжних секцій.

Фахівці кафедри геотехніки приймали участь у відбудові Михайлівського Золотоверхого монастиря у м. Києві, церквах Спаса на берестові, Церкви Миколи Притиска інших релігійних споруд в Україні, реконструкції НСК “Олімпійський”, науковому супроводі проектування і будівництва другої гілки головного каналізаційного колектору міста Києва діаметром 3,6м та інших унікальних найвідповідальніших об’єктах.

Фахівці школи співпрацюють з ЗАТ інститут «Гіпроцивільпромбуд», Науково-досвідним інститутом будівельного виробництва, Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України та ін.

Основні напрямки досліджень школи

Наукові напрямки, за якими працювала школа геотехніки:

– доц. П.Л. Савич – розробка теорії та методик розрахунків підземних виробок та споруд, влаштованих за допомогою енергії вибуху;

– проф. А.М. Дранников – геотехнічні властивості ґрунтів, зсуви та боротьба з ними; просадочність лесових ґрунтів та методи будівництва на них;

– проф. Г.М. Петренко – експериментальні дослідження параметрів піщаних ґрунтів та розробка методу розрахунку коротких бурових паль підвищеної несучої здатності;

– проф. С.О. Слюсаренко – механіка ґрунтів та розрахунок раціональних конструкцій фундаментів сільськогосподарських споруд, дослідження регіональних властивостей ґрунтів районів України;

– проф. В.Ф. Краєв – інженерно-геологічне дослідження лесового покриву України; дослідження зсувонебезпечних територій України;

– проф. Г.П. Степаненко – дослідження будівельних властивостей бурих і пістрявих глин і їх тривалої міцності та дослідження фізико-механічних властивостей намивних піщаних ґрунтів та їх деформування в основі фундаментів;

– проф. С.Й. Цимбал – розрахунок напружено-деформованого стану в основі паль, пальових фундаментів і фундаментів неглибокого закладання з урахуванням властивостей ґрунтів, змінного модуля деформації як в однорідних, так і в неоднорідних ґрунтах;

– проф. О.С. Сахаров – розробка та вдосконалення чисельних методів для розв’язання геотехнічних задач нелінійного деформування ґрунтового середовища;

– доц. М.О. Глотова – дослідження в факторів намиву пісків та розроблення методів будівництва на намивних територіях великих міст України;

– доц. А.О. Олійник – основи і фундаменти при реконструкції, визначення деформаційних характеристик ґрунтів у польових умовах;

– доц. Е.Ю. Петренко – дослідження природних та техногенних зсувних явищ на території України, механіки їх утворення та розроблення методів розрахунку стійкості на ЕОМ з урахуванням дії підземних і поверхневих вод (активних і пасивних факторів їх утворення);

– доц. О.В. П’ятков – розробка методів проектування фундаментів на лесових територіях;

– доц. О.О. Арешкович – розробка методів розрахунків стійкості ґрунтових масивів з використанням геотехнічних моделей при статичних і динамічних навантаженнях на зсувонебезпечних територіях та морських узбережжях;

Сучасні напрямки дослідження науковців Київської школи геотехніки:

– вдосконалення методів розрахунку взаємодії основ і геотехнічних об’єктів як елементів системи “основа-фундаменти-надземні конструкції”;

– ідентифікація параметрів ґрунтів з використанням сучасних світових підходів та інтеграція такого підходу в українську практику;

– дослідження та проектування фундаментів в умовах реставрації та реконструкції споруд;

– розрахунки та проектування будівель і споруд в умовах зсувонебезпечних територій;

– експериментальні дослідження взаємодії фундаментів з основами в умовах реальних розмірів конструкцій та моделей;

– дослідження та вдосконалення методів розрахунків фундаментів та надземних несучих конструкцій в умовах різних за характером динамічних навантажень, в тому числі сейсмічних

– науково-технічний супровід проектування, будівництво та експлуатації унікальних об’єктів.

– проф. І.П. Бойко – розробка прогресивних конструкцій та технології влаштування пальових фундаментів; розробка методів розрахунку фундаментів, які взаємодіють з нелінійно-деформованою основою, в яких поєднано вимоги першого та другого граничних станів матеріалів та ґрунтів;

– проф. О.М. Трофимчук – дослідження взаємодії плитних фундаментів з шаруватою в’язко пружною основою при динамічних навантаженнях;

– проф. М.В. Корнієнко – розроблення приладів і методик дослідження властивостей просідаючих лесових ґрунтів при статичному та динамічному навантаженні, методів розрахунку фундаментів неглибокого закладання та пальових фундаментів на лесових основах;

– проф. В.О. Сахаров – розробка методів та проведення досліджень розподілу напружено-деформованого стану в фундаментних конструкціях при зведенні будівель і споруд в складних інженерно-геологічних умовах та сейсмічно небезпечних районах від статичних та динамічних навантажень

– доц. Л.О. Бондарева – вдосконалення геотехнічних моделей для розрахунків комплексних підпірних стін на зсувонебезпечних територіях.

– доц. В.В. Жук – взаємовплив елементів системи «каркасна будівля – фундамент – нерівномірно просідаюча лесова основа»;

– доц. В.С. Носенко – взаємодія геотехнічних об’єктів з основою на різних етапах їх життєвого циклу, дослідження взаємовпливу сусідніх фундаментів будівель в умовах щільної забудови та сучасні методи розрахунку основ і фундаментів;

– доц. В.Л. Підлуцький – обґрунтування раціональних розмірів паль та їх ефективного розміщення в складі фундаментів;

– доц. О.В. Малишев – раціональні форми поперечного пере-різу паль для глинистих ґрунтів;

Захист дисертацій

На початку 1960-их років при кафедрі відкрито аспірантуру. Серед перших аспірантів, науковим керівником яких був проф. А.М. Дранников: Василь Рибкін, Жанна Вісаріонівна Хрустєва, Галина Петрівна Степаненко, Володимир Євгенович Васильєвський, Людмила Іванівна Апрод, Аркадій Олегович Головченко, Микола Васильович Корнієнко.

У різні роки в аспірантурі навчалися та підготували кандидатські дисертації:

Геннадій Павлович Таланов, Валерій Костянтинович Пивоваров, Василь Савченко – наук. керівник доц. П. Л. Савич;

Ігор Володимирович Ципріанович, Ігор Петрович Бойко, Анатолій Євдокимович Антонюк, Іван Федорович Потапенко, Као Ван Ч’єу – наук. керівник доц. М.С. Грутман;

Володимир Ігорович Ковальчук – наук. керівник доц. М.Ш. Мінцковський;

Павло Андрійович Оробченко, Сергій Йосипович Цимбал, Леонтій Денисович Козачок, Олена Василівна Гринько – наук. керівник проф. Г.М. Петренко;

Петро Петрович Ясинецький, Станіслав Дмитрович Акімов, Сергій В’ячеславович Іконін, Отіго Поль, Едуард Георгійович Малацидзе, Маргарита Опанасівна Глотова, Артуро Понсе Кан’ярте, Віктор Степанович Пінчук, Олександр Анатолійович Лихачов, Сергій Анатолійович Побочієнко, Володимир Васильович Шамов, Ольга Анатоліївна Удотова – наук. керівник проф. С.О. Слюсаренко;

Анатолій Улянович Липовий, Анатолій Олександрович Кучерук, Віталій Іванович Терновий, Андрій Вікторович Обухов, Анатолій Остапович Олійник, Олександр Юхимович Дельник, Олена Олександрівна Бугрова, Геннадій Дмитрович Недря, Едуард Юрійович Петренко, Сергій Васильович Тіунов, Микола Іванович Орленко, Сергій Миколайович Дяченко, Ольга Олегівна Арешкович, Віктор Сергійович Носенко, Василь Леонідович Підлуцький, Людмила Олегівна Бондарева, Алі Кассем Шехаде, Ернесто Чагойен Мендез, Коджо Люк Зінсу – наук. керівник проф. І.П. Бойко;

Євген Володимирович Галкін, Ілія Ніколов Кристилов, Ісмаїл Моез Хамед, Ніна Миколаївна Задорожна, Олександр Васильович П’ятков, Юсеф Салех Юсеф, Франсуа Нгапге, Юрій Анатолійович Липовий, Олексій Борисович Пресняков, Вероніка Володимирівна Жук Мекуріа Келкай Демессіє – наук. керівник проф. М.В. Корнієнко;

Колаволе Осинубі, Ірина Олегівна Кошелєва, Хассан Ваджих – наук. керівник проф. Г.П. Степаненко;

Олег Вікторович Малишев, Леон Меуленер Чорнолуцький – наук. керівник проф. С.Й. Цимбал;

Василь Михайлович Антонов – наук. керівник доц. С.Д. Акімов;

Хамід Хадир Абуд – наук. керівник доц. В.І. Хазін

Докторські дисертації захистили: Алла Серафимівна Моргун, Володимир Олександрович Сахаров –наук. консультант проф. І.П. Бойко.

Збірник, публікації

Зусиллями співробітників кафедри підготовлені підручники, наукові праці та монографії: «Інженерна геологія» та «Гідрогеологія» А.М. Дранникова, «Інженерно-геологічна характеристика порід лесової формації України»
В.Ф. Краєва, «Пальові фундаменти» М.С. Грутмана, «Прогресивні методи проектування основ та фундаментів на ЕОМ» І.П. Бойка, «Проектування та влаштування фундаментів на намивних піщаних ґрунтах» С.О. Слюсаренка,
Г.П. Степаненко, М.О. Глотової та ін., «Спеціальні питання геоморфології та геології для геодезистів» В.І. Хазіна, «Розрахунок плитних фундаментів», «Розрахунок основ і фундаментів на ЕОМ» і «Підземне будівництво»
С.Й. Цимбала, «Ґрунтознавство» Г.П. Степаненко, «Технічний нагляд за будівництвом і безпечною експлуатацією будівель та інженерних споруд»
І.П. Бойка, М.В. Корнієнка та ін. за редакцією О.А. Тугая і В.М. Гарнеця та інші видання. Кафедра брала участь у підготовці тритомника «Розвиток будівельної науки і техніки в Українській РСР» (проф. Г.М. Петренко, проф. І.П. Бойко, 1989–1990), короткого енциклопедичного словника «Основи, фундаменти, механіка ґрунтів» (проф. М.В. Корнієнко, проф. Г.П. Степаненко,
доц. С.Д. Акімов та ін.)

З 1968 року при кафедрі засновано міжвідомчий науково-технічний збірник «Основания и фундаменты», з 1999 року його видання продовжено – під назвою «Основи і фундаменти». Відповідальним редактором збірника до 1970 р. працював проф. А.М. Дранников, від 1970 р. – проф. С.О. Слюсаренко,
з 2019 року збірник входить до категорії «Б» фахових видань України: відповідальний редактор Бойко Ігор Петрович, відповідальний секретар Підлуцький Василь Леонідович.

Збірник виходить 2 рази у рік та публікує статті, присвячені актуальним питанням геотехніки, наведено результати досліджень взаємодії елементів системи «основа – фундамент – надземні конструкції», впливу сейсмічних або інших динамічних навантажень, фундаментів на слабких ґрунтах, фундаментів глибокого закладання, утримуючих конструкцій, оцінки стійкості схилів зсувонебезпечних територій, визначення параметрів ґрунтів польовими та лабораторними методами. Висвітлюються також інші проблеми геотехніки та фундаментобудування.

Перспектива діяльності

Перспективи у школи є. Школа обов’язково розвиватиметься, адже робота для спеціалістів геотехніків є постійно. Авторитет у геотехніків КНУБА такий високий, що їхній підпис на документах, завжди сприймається, як остаточний результат. Навіть, якщо висновки не співпадають з нормами.

Щоб надійно проектувати фундамент, каже професор Ігор Петрович Бойко, насамперед треба мати надійні параметри. Ці параметри визначають прилади і люди різної кваліфікації. Дані треба перевірити і поєднати з тими задачами, які ми перед собою поставили. Це можуть бути надійні польові досліди або зведення експериментального будинку, щоб потім на базі цього зробити типовий проект. Тому що на кожному будівельному майданчику різні ґрунти, різна взаємодія з сусідніми будівлями. Та при такому підході помилки не виключаються. Тепер українські геотехніки використовують числові методи. Це дає змогу один і той же проект проаналізувати і сформувати його взаємодію з ґрунтовим середовищем, а потім проекспериментувати з параметрами або навантаженням і знайти якийсь безпечний коридор. Спираючись на ці дані можна видати надійний і економічний проект. Переваги геотехніків КНУБА в тому, що вони запропонували числове моделювання, воно дає більш широку інформацію. Фактично це нова ідеологія проектування котрій вже навчають наших студентів.

Київська школа геотехніки не дивлячись на свій вік завжди молода адже вона щорічно поповнюється аспірантами, молодими науковцями, які активно працюють для розвитку науки на фундаментів знань свої вчителів.

Зв’язки з університетами

Кафедра має зв’язки з університетами: Штутгарта (проф. П. Вермеєр,
проф. Смольчик), Ваймара – Bauhaus-Universität, Карлсруе (проф. Г. Гудехус), Цюриха, Гренобля (проф. М. Булон), Парижа (проф. Р. Франк), Ґданська
(проф. Е. Дембицький, проф. Сікора), Варшави (проф. Топольницький), Софії (проф. Ів. Сакарев), Любляни, Белграда, Праги (проф. М. Долежалова), Братиславським технічним університетом (проф. Ґула, проф. П. Турчек), Будапештським технічним університетом (професори А. Кезди, Г. Петрашович, Б. Фаркош), університетом м. Печ (проф. Йозеф Мечі), університетом Сани, Йемен, Нью-Йоркським міським університетом (доц. В. І. Хазін), Мічіґанським університетом (проф. Роман Гриців), договір про співпрацю між Зеленогурським університетом (УЗ) (Польща), Західнопоморським технологічним університетом (Щецин, Польща).

Колектив Київської школи геотехніків проводить періодичні міжнародні конференції «Challanges in Geotechnical Engineering».

В умовах гармонізації нормативних документів Євросоюзу та України науковці школи приймають участь у проведені міжнародних експериментів в польових умовах з порівнянням методик отримання параметрів ґрунтів та використанням різного устаткування з метою їх подальшої ідентифікації.

Для оцінки надійності проектних рішень за спеціальною програмою проведено міжнародний науковий експеримент “Pile test 2019”.

Київська школа геотехніки – об’єднання досвідчених науковців, молоді та професіоналів-практиків живе та впевнено дивиться у свої майбутнє!

Березень 2023