Резолюція круглого столу «Екотехногенні наслідки руйнування гідротехнічних споруд. Прогнози та перспективи відновлення»

Круглий стіл відбувся 20 червня 2023 року в рамках проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Екотехногенні наслідки руйнування гідротехнічних споруд. Прогнози та перспективи відновлення».

За результатами обговорення екологічних, техногенних та соціальних наслідків руйнування Каховської ГЕС учасники констатують, що ця катастрофа ще значний час матиме вплив на природне середовище, життя і здоров’я населення, важливі галузі економіки.

Наслідки підриву Каховської ГЕС включають:

• загибель людей, свійських та диких тварин, надзвичайні матеріальні збитки, екологічна та гуманітарна криза в регіоні;
• забруднення води Дніпра і Чорного моря, в тому числі нехарактерними забруднювачами, технології видалення яких із води невідпрацьовані;
• ускладнення або унеможливлення забору води для господарського водопостачання, зрошення, сільськогосподарських та виробничих потреб, охолодження Запорізької АЕС, рибного господарства тощо;
• погіршення санітарних умов життя сільського та міського населення;
• затоплення і руйнування населених пунктів і підприємств;
• порушення та знищення водних екосистем та біорізноманіття прилеглих територій, руйнування природних ландшафтів;
• затоплення, заболочення, замулення, засолення, деградацію, змив ґрунтів;
• зміни гідрологічного режиму, розподілу водних ресурсів та кліматичного режиму кількох регіонів України, вплив на адаптацію до зміни клімату секторів економіки;
• неможливість регулювання водного режиму під час водопілля та паводків;
• неможливість здійснення судноплавства акваторією Дніпра та Дніпровської затоки;
• підвищення мінної небезпеки.

Учасники обговорили можливі шляхи подолання наслідків, що виникли через катастрофічне руйнування Каховського водосховища, та запропонували ряд практичних заходів.

1. В той же час використання сучасних систем зрошення дозволяє значно зменшити витрати води, а отже і переоцінити необхідні витрати води для зрошення та водопостачання. Прийняття рішень щодо рекультивації новоутворених територій або відбудови водосховища потребують всебічного наукового дослідження і повинно відбутися з урахуванням усіх можливих ризиків та переваг, з використанням сучасних, безпечних для природи, підходів та розробкою низки компенсаторних заходів.
2. , насамперед, водозабірних та очисних споруд, контроль за якістю очищених стічних вод, що скидаються до річки Дніпро.
3. Забезпечення населення регіону водою за тимчасовою схемою або перехід на децентралізоване водопостачання.
4. Відновлення руйнувань і пошкоджень берегової інфраструктури, які сталися внаслідок вибуху дамби. Шлюзи, пристані, мости та інші споруди повинні бути відновлені або реконструйовані для забезпечення безпеки та судноплавства.
5. Проведення систематичного очищення акваторії від забруднень та вибухонебезпечних предметів, що знаходяться у воді.
6. Застосування заходів щодо відновлення екологічної рівноваги та забезпечення санітарної безпеки в акваторії та прибережній зоні, в тому числі запровадження комплексної системи моніторингу екологічного стану ситуації та підвищення технічного оснащення профільних лабораторій;
7. Оновлення технічних стандартів та протоколів безпеки, проведення навчань та свідомості щодо безпеки серед місцевих жителів та працівників інфраструктури.
8. Розчищення фарватерів, проведення днопоглиблення та створення судноплавного фарватеру по обмілілій частині Каховського водосховища.
9. Поступова ліквідація гребель, ставків, строк експлуатації яких завершився та інвентаризація існуючих гідротехнічних споруд.
10. Забезпечення використання екологічних даних та екологічної інформації (включаючи геопросторові дані та дані дистанційного зондування Землі) в процесі прийняття рішень у сфері раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, забезпечення ефективного стратегічного планування і кризового менеджменту.
11. Забезпечення повноцінного фінансування екологічних програм, направлених на ліквідацію наслідків, зокрема, за рахунок залучення міжнародної допомоги.

Окремо учасники конференції та круглого столу відзначили необхідність звернення до Міністерства освіти і науки України з закликом підсилити підготовку фахівців спеціальностей, що є критично необхідними для здійснення заходів щодо подолання ситуації, яка склалася внаслідок катастрофічного руйнування Каховської ГЕС.

У зв’язку зі складною екологічною ситуацією та необхідністю негайного вирішення екологічних проблем пропонуємо надати додаткові бюджетні місця для спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «ТЗНС», а також ввести спеціальність 101 «Екологія» до списку спеціальностей зі спеціальною державною підтримкою.

Для здійснення масштабної реконструкції зрошувальних систем, систем водопостачання та водовідведення необхідна значна кількість інженерів та будівельників, тому необхідно збільшити державне замовлення на підготовку спеціалістів 194 спеціальності «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» та 192 «Будівництво та цивільна інженерія».

За дорученням учасників круглого столу, представники оргкомітету:

Завідувач кафедри водопостачання та водовідведення Київського національного

 університету будівництва і архітектури                                 Віктор ХОРУЖИЙ