Пам’ять про Голодомор-геноцид як наймасштабніший злочин ХХ століття. Студенти КНУБА на екскурсії в музеї
У ці листопадові дні Україна вкотре нагадує світові про штучний голод як спосіб приборкання українців комуністичним режимом через зумисне їх винищення, через руйнування національної самосвідомості та ліквідацію підґрунтя для існування окремої української нації.
Спільнота КНУБА долучається до вшанування пам’яті про мільйони українців, знищених тоталітарним режимом під час Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років – традиційним нагадуванням про щорічну акцію «Запали свічку пам’яті» та екскурсією студентів університету до Національного музею Голодомору-геноциду.
Для нас важливо, щоб нові покоління українців добре знали про такий процес «єднання», до якого нас залучали радянські вожді, формуючи «радянську націю» і провадячи русифікацію. І щоб пам’ятали цей страшний урок історії: Україна легко піддається національному нищенню, якщо воно здійснюється нападом на її окремі групи – спершу на інтелектуалів та професіоналів як мозок нації, окремо – наступом на духовенство, і нарешті на фермерів, господарів, селян. І саме єдність згуртованість нації важлива для її виживання й ефективного опору.
Про такі причини ефективності дій режиму проти українців йшлося у знаменитому виступі Рафаеля Лемкіна – американського юриста, що першим назвав Голодомор геноцидом. Книгу з текстом його публічної доповіді у 1953 році «Радянський геноцид в Україні», що викладена шістьма офіційними мовами ООН та додатково перекладена ще 27 іншими мовами, подарувала університетові генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся ГАСИДЖАК під час екскурсії наших студентів разом із ректором Олексієм ДНІПРОВИМ.
В експозиції музею – давні артефакти, які зберегли для наступних поколінь ті, кому вдалось тоді вижити, і доступні для перегляду й індивідуального прослуховування відеоінтерв’ю очевидців Голодомору, і сучасні нагадування про те, що слугувало для українців їжею, коли був голод – кора, тирса, жолуді…
Разом із розповіддю про Голодомор студенти КНУБА – майбутні будівельники – дізнались також про історію будівництва музею.
Розпочате у 2008 році будівництво меморіального комплексу пам`яті жертв Голодомору не було закінчено – у 2009 році збудували лише першу чергу. До цього питання влада повернулась лише в жовтні 2016 року, і за рішенням уряду було розпочато будівництво ІІ черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке мало завершитись у 2023 році. Через повномасштабне вторгнення роботи були призупинені.
Безпосереднім учасником цих організаційних процесів був тоді й нинішній ректор КНУБА Олексій ДНІПРОВ, який працював керівником апарату адміністрації, а потім офісу Президента України. Він розповів студентам-будівельникам про основну ідею, що лягла в основу концепції другої черги музею, та етапи прийняття рішень на державному рівні, у том у числі із залученням до підтримки будівництва Уряду Канади.
Власне проєкт ІІ черги можна назвати унікальним, бо він архітектурно складний і непростий з інженерної точки зору, до того ж будівельні роботи велись у непростих умовах, зокрема через наявність зсувонестійкої зони. Детальніше про технічні моменти майбутнім будівельникам розповів головний інженер музею Олександр ВОЙТЕНКО.
Під час широкомасштабної війни будівництво не буде відновлено. Водночас варто пам’ятати, що цей проєкт для частини критиків може бути «не на часі» ще довго, бо попереду – велика відбудова понівеченої війною країни. Але знання і пам’ять про Геноцид і головне – про ворога, який винищував українців, має бути незнищенною. Щоб із покоління в покоління українці ніколи не забували, чим ризикують, маючи такого сусіда.
