Олег Сніцар
Сніцар Олег Володимирович (19.11.1979 -11.11.2022)
Олег народився в селі Василиха Київської області. Вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури у 1997 році за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво». Успішно завершив навчання у 2004 році, здобув фах інженера-будівельника. Жив у столиці. Став приватним підприємцем, займався покрівельними роботами. Відкрив цех з виробництва виробів з листового металу, планував розширювати бізнес. Сам займався розробкою креслень.
Любив природу, був веганом. Захоплювався фотографією природи та птахів. Був активним учасником спільноти бьордвочерів України. З 2014 року став волонтером та активно допомагав ЗСУ.
У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Олег пішов до військкомату. Його разом із іншими добровольцями оформили та зібрали на виїзд. Доїхати до військової частини вони не змогли, оскільки велись активні бої. Повернувшись до Києва, Олег спочатку займався волонтерською роботою. Потім вступив до Добровольчого формування «Вільна Україна» і вирушив у Миколаїв. Вже там у травні нарешті потрапив до ЗСУ. Служив у 56-й окремій мотопіхотній бригаді ЗСУ. Був санітарним інструктором.
«Був дуже спокійним. Завжди мав велике бажання вчитися новому. Вмів знайти спільну мову з кожним, підтримати, підібрати потрібні слова. Біль не передати словами, але я завжди пишалась Олегом, і тепер вчергове пересвідчилась, який він чудовий, відкритий, і просто найкращий. Про його загибель командир написав: «загинув як справжній герой, рятуючи життя інших людей». У цьому весь Олег – його не лякала евакуація поранених під обстрілами, він просто виконував свою роботу. За що б він не брався – робив це з душею і повною самовіддачею», – зазначила дружина загиблого Наталія.
Солдат Олег Сніцар, позивний Веган, загинув 11 листопада 2022 року під час евакуації поранених побратимів в районі села Невельське на Донеччині. Автомобіль, в якому вони їхали, підірвався на ворожій міні. 19 листопада Олегу мало виповнитися 43 роки.
«Захищаючи нашу країну від підступного ворога, загинув один з нас, бьорвотчер, птахоспоглядач, чудова людина та друг для багатьох з нас Олег Сніцар! Нестерпно боляче усвідомлювати, що його більше немає з нами… Проте пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях та збережеться в його світлинах та проєктах, присвячених птахам і не тільки…» – написав товариш Андрій.
Про його загибель командир написав: “Загинув як справжній герой, рятуючи життя інших людей. В цьому весь Олег – його не лякала евакуація людей під обстрілами. Він просто виконував свою роботу. За що б він не брався – робив це з душею і повною самовіддачею”.
В Олега залишилися дружина і син.
Поховали захисника на Берковецькому кладовищі у Києві.
https://www.victims.memorial/people/oleh-snitsar
Пошановування.
Олег Сніцар поряд з Романом Ратушним на Алеї героїв в сквері біля Солом”янської районної державної адміністрації.