Кульський Л.А.

Кульський Леонід Адольфович (10.04.1903 – 25.11.1993)

Видатний вчений у галузі очищення промислових, природних і стічних вод, один з засновників нового напрямку хімічної технології – хімії і технології очистки води.

Доктор технічних наук (1947), професор (1948), академік АНУ (1969), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1976), лауреат Премії ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1985).

Леонід Адольфович Кульський народився 10 квітня (28 березня за старим стилем) 1903 року в місті Новорадомську (нині Польща) в родині інженера. У 1925 р. він закінчив фізико-математичне відділення Київського інституту народної освіти, у 1928 р. – хімічний факультет Ленінградського університету.

Вся дослідницька діяльність Л.А.Кульського була присвячена вирішенню однієї з найбільш життєво важливих проблем – запобіганню забруднення поверхневих водойм і водних джерел відходами промислового виробництва та забезпечення населення питною водою високої якості.

У 1930 р. Леонід Адольфович заснував лабораторію хімії і санітарної техніки Київської філії Всесоюзного науково-дослідного інституту споруд. У цій лабораторії було розпочато розробку ефективних методів знезараження води, а також необхідного для цього обладнання.

З 1937 року дослідження з обробки води зконцентрувались в Інституті хімії АН УРСР, де з цією метою було створено лабораторію хімії і технології води на чолі з Л.А.Кульським. В цей період леонід Адольфович захистив кандидатську дисертацію.

В роки Другої світової війни у 1941 р. Інститут хімії АН УРСР був евакуйований до м. Уфи, де його співробітники продовжували роботу щодо створення технології знезараження води в умовах війни. Зокрема, вони розробили конструкцію електролітних приладів для отримання гіпохлориту. Це дозволило налагодити знезараження води в тилових і прифронтових містах. За свою роботу вчений був нагороджений орденами «Знак пошани» (1944) і «Трудового Червоного Прапора» (1945).

Теоретичні основи конструювання і практичні результати робіт по створенню апаратури для знезаражування води хлором було узагальнено в дисертацію, за яку Л. А. Кульському у 1947 році було присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук.

В 1948 році Л.А.Кульський отримав вчене звання професора і відтоді протягом біль ніж 40 років Леонід Адольфович викладав у Київському інженерно-будівельному інституті.

Ідеї та організаторські здібності Кульського згуртували навколо нього спеціалістів різного профілю, які присвятили себе розв»язанню проблем очистки та знезараження води.

При безпосередній участі Л.А.Кульського проводились дослідження методів очистки води за допомогою активної кремнієвої кислоти, а також водними розчинами срібла.

З 1960 року було розпочато серійне виготовлення іонаторів води для промисловості, лікувальних закладів та індивідуального використання.

В 1961 році Леоніда Адольфовича було обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

У 1962 р. Л. А. Кульський став головою лабораторії процесів і апаратів обробки води Інституту загальної і неорганічної хімії АН УРСР.

У 1968 р. Л. П. Кульський запропонував систему класифікації домішок промислових і природних вод, яка вперше у світовій практиці дозволила узагальнити експериментальний матеріал, теоретично його обґрунтувати і на базі цього прогнозувати найперспективніші шляхи розвитку технологічних процесів обробки води. В основу такої класифікації було покладено характер зв”язку між фазово-дисперсним станом речовин – забруднювачів води і технологічними методами її обробки. У цьому ж році вчений видав монографію «Теоретическое обоснование технологии очистки воды» і йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР.

У 1976 році за цикл досліджень з розробки ефективних методів обробки води, їх теоретичне обґрунтування і впровадження він був відзначений Державною премією України з науки і техніки.

У 1982 році Л. А. Кульський нагороджений орденом Леніна за широке впровадження високоефективної апаратури знезараження води.

Серед основних наукових робіт вченого: «Обезвреживание и очистка воды хлором» (1947), «Серебряная вода, ее свойства и применение» (1955), «Основы физико-химических методов обработки воды» (1962), «Химия и технология обработки воды» (1954), «Проектирование и расчет очистных сооружений водопроводов» (1972), «Активная кремнекислота и проблемы качества воды» (1969), «Технология очистки природных вод» (1986), «Химия воды» (1983), «Теоретические основы и технология кондиционирования воды» (1971), У своїх роботах науковець визначив закономірності реагентної обробки води, вивчав механізми фізико-хімічних і біологічних процесів очистки води, розробив систему класифікації забруднень вод за їх фазово-дисперсним станом.

Роботи Л.А.Кульського в галузі очистки та знезараження питної води широко використовувались при проєктуванні та будівництві водогінних мереж в колишньому Радянському Союзі, а також в Румунії, Болгарії, Німеччині, та інших.

В своїй останній капітальній праці «Основы химии и технологии воды» (1991) Л.А.Кульський узагальнив результати своїх багаторічних досліджень та висвітлив актуальні задачі та перспективи розв’язання проблем очистки води на майбутні 20-25 років.

Л. А. Кульський був засновником школи українських вчених, які працюють у цій галузі. Як науковий керівник Л. А. Кульський протягом життя виховав 95 науковців (кандидатів і докторів наук).

Леонід Адольфович Кульський пішов з життя 25 листопада 1993 року, залишивши про себе світлу пам’ять в численних учнях, наукових працях та добрих справах.

Похований на Байковому кладовищі м. Києва.