Костянтин Гринь
Гринь Костянтин Анатолійович (31.05.1976 – 08.07.2022)
Костянтин народився і прожив усе життя в столиці. У 1998 році закінчив Київський державний технічний університет будівництва і архітектури, здобув фах інженера-технолога (будівельно-технологічний факультет, спеціальність ТБКВМ).
Під час навчання зустрів своє перше і єдине кохання – дівчину Тетяну, з якою незабаром одружився та прожив у щасливому шлюбі 26 років. Активно розглядав різноманітні можливості розвитку власного бізнесу, вивчав мови, намагався вчитися новому – програмуванню та комп’ютерним наукам. Любив рибалити й подорожувати. Займався спортом. Готувався взяти участь у змаганнях міжнародного рівня у Федерації Кудо.
З початку повномасштабного російського вторгнення чоловік вступив до лав столичної ТРО. Він не вагався ані секунди, адже в його рідну Батьківщину прийшла біда. Був старшим лейтенантом, командиром взводу 5-ої роти 242-го окремого батальйону 241-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ з позивним “Гост”. Також виконував обов’язки командира роти. Побратими пригадують його ініціативним, відповідальним, розумним, впевненим у собі, рішучим. Він завжди дбав про товаришів, ніколи не ховався за чужими спинами, ніколи не показував страху.
Виконуючи бойове завдання, офіцер отримав смертельне поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
«За 26 років ми викохали та зростили двох чудових синів. Він був справжнім чоловіком і батьком, сильним і ніжним, турботливим та вимогливим. Мав різноманітні захоплення, був повний сил і бажань. Мав багато друзів, завжди був в центрі уваги. Його мудрість та сила допомагали зовсім молодим спортсменам, він вчив їх перемагати та боротися до кінця. Він був найкращим – справжнім чоловіком, гідним поваги, і справжнім командиром», – розповіла дружина офіцера Тетяна.
Пошановування.
Костянтин Гринь нагороджений медаллю від ПЦУ «За жертовність та любов до України».
Посмертно Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Костянтина у рідному Києві на Алеї Героїв міського кладовища (Берковці).
У нього залишилися брат, дружина, двоє синів, рідні, друзі та побратими.