Конференція «Проблеми і методи ревіталізації території зони відчуження ЧАЕС»
10 червня в КНУБА спільно з Державним агентством України з управлінням зоною відчуження пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми і методи ревіталізації території зони відчуження Чорнобильської АЕС».
До організації конференції такої спрямованості й масштабу з боку КНУБА долучилися: ректор Куліков Петро Мусійович, перший проректор Чернишев Денис Олегович, проектор з наукової роботи та інноваційного розвитку Шкуратов Олексій Іванович та проректор з навчальної та організаційно-виховної роботи Бурдейна Наталія Борисівна. З боку факультету до складу оргкомітету увійшли: декан факультету Мамедов Алірза Махмуд огли, голова і завідувач кафедри «Міського будівництва» Дьомін Микола Мефодійович, завідувач кафедри «Політичних наук і права» Перегуда Євген Вікторович, співробітники кафедри міського будівництва: Тригуб Руслана Миколаївна, Чередніченко Петро Петрович, Самодіна Тетяна Григорівна.
У конференції брали участь такі відомі вчені, державні діячі, відомі фахівці як: Бондар Ганна В’ячеславівна – Голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Плащенко Євген Миколайович – директор директорату містобудування та архітектури; Воскобійник Олена Павлівна – керівник експертної групи із проектування в будівництві Директорату технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України; Домбровський Кирило Григорович – перший заступник Голови Державного агентства по розвитку туризму.
Ректор Київського національного університету будівництва і архітектури, професор, д.е.н. Куліков Петро Мусійович та заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Шевчук Максим Костянтинович, співголови програмного комітету конференції привітали учасників конференції та сформулювали мету й завдання конференції, які були вироблені групою відомих фахівців у галузі містобудування, архітектури, екології, охорони природного та антропогенного середовища, національної та культурної спадщини України, Польщі, Німеччини – членів програмного комітету. Серед них – відомі спеціалісти: Микола Габрель – д.т.н. професор, завідувач кафедри «Архітектурного проектування» Національного університету «Львівська політехніка», завідувач відділу Інституту загосподарювання середовища та просторової політики, Університет Лодзі; Дьомін Микола Мефодійович – д. арх., професор, завідувач кафедри міського будівництва КНУБА; Карстен Алслебен – Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища (Німеччина); Торальф Вайзе – директор Фонду підтримки будівельної галузі; Бурдейна Н.Б.-к.п.н., доцент, проректор КНУБА; Кірєєв С.І. – Генеральний директор Державного спеціалізованого підприємства “Екоцентр”, ДАЗВ України; Кобилярчик Ю. (Justyna Kobylarczyk) – Prof. dr hab. inż. Arch, Kierownik Katedry Kształtowania Środowiska Mieszkaniowego Prodziekan Wydziału Architektury Politechniki Krakowskiej ds. Nauki (заступник декана, завідувач кафедри урбаністики Краківської Політехніки); Крупа М. (Krupa Michał)-Dr hab. inż. arch. , Prof. Politechniki Krakowskiej Katedra Kształtowania Środowiska Mieszkaniowego Wydziału Architektury Politechniki Krakowskiej, Członek Miejskiej Komisji Urbanistyczno – Architektonicznej Miasta Krakowa; Кушнір-Крупа Д. (Dominika Kuśnierz-Krupa)-dr. hab. inzarch. Prof. dr hab. inż. arch. Katedra Historii Architektury i Konserwacji Zabytków, Wydział Architektury Politechniki Krakowskiej, Przedstawiciel Wydziału Architektury w Radzie Naukowej Centrum Doskonalenia Badań Naukowych; Мамедов А.М.-к.т.н., доцент, декан факультету урбаністики і просторового планування, завідувач кафедри міського господарства КНУБА; Маршал Т.- dr. hab. prof., Institute of the Built Environment and Spatial Policy, Faculty of Geographical Sciences, University of Łódź; Мьоллєр Петер (Peter Möller)- Geschäftsführender Vorstand, Eberhard-Schöck-Stiftung (Член Правління та директор Фонду Ебергарда Шьока); Омеляшко Р.А. – Директор Державного наукового центру культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України; Палєха Ю.М. – д.г.н, професор, професор кафедри містобудування КНУБА; Перегуда Є.В. – д.п.н., професор, завідувач кафедри політології КНУБА; Руденко Л.Г. – академік НАН України, почесний директор Інституту географії НАН України; Устінова І.І. – д.арх., професор, професор кафедри містобудування КНУБА; Чернишов Д.О. – д.т.н., професор, проректор КНУБА; Шкуратов О.І. – д.е.н., професор, проректор КНУБА.
35 років тому сталася жахлива катастрофа, яка поділила час на «до» та «після», забрала життя сотень людей. Десятки тисяч людей залишились житла, були вимушені покинути рідні місця.
Усі ці роки Україна, за підтримки всього світового суспільства, у боротьбі з наслідками катастрофи набула безцінного досвіду, який став надбанням усього людства. Досвід самовідданої праці в зоні відчуження вчених, наукових колективів, практиків, які досліджують та зберігають унікальні артефакти, а також уражені радіацією природні комплекси (флора і фауна). Найбільш активні й досвідчені з них є учасниками цієї конференції.
Настав час підвести підсумки та подумати про майбутнє. Сьогодні не можна не враховувати та недооцінювати значення Зони відчуження, як джерела отримання унікальних знань і наукових відкриттів. Це – наші Геркуланум і Помпеї. Слід провести інвентаризацію, комплексну оцінку території зони. Виявити та зафіксувати межі об’єктів та територій, що мають наукову та культурну цінність, зон їхньої охорони (буферні зони), а також межі територій жорстко регламентуючих режимів перебування людей на цій території. Для комплексного вирішення цих питань існує єдиний легітимний інструмент – комплекс проектно-планувальних робіт – містобудівна документація, яка, як партитура в руках диригента, має забезпечити осмислений та узгоджений рух суспільства до наміченої мети-ревіталізації території.
До того слід виконати великий обсяг передпроектних досліджень, і це неможливо без учасників конференції, без участі КНУБА.
Важливим завданням конференції є створення творчого колективу по розробці науково-обґрунтованої стратегії управління процесами функціонально-просторового розвитку території Зони відчуження.
Першу доповідь «Комплекс проектно-планувальних робіт, як інструмент управління процесами функціонально-просторової організації території зони відчуження – важливого компоненту Київської регіональної містобудівної системи» – представив Дьомін Микола Мефодійович. Далі підіймалися питання щодо організаційно-технічних заходів дослідження стану та функціонально-просторового впорядкування території зони відчуження ЧАЄС, які у своїй доповіді презентувала Устінова Ірина Ігорівна.
Цікаву дискусію викликала доповідь та презентація Кірєєва Сергія Івановича на тему «Радіаційний стан: проблеми та перспективи розвитку зони відчуження».
Не залишилась без уваги доповідь та презентація Паскевича Сергія Анатолійовича. Його тема «Науковий супровід діяльності з поводження з відпрацьованим ядерним паливом в Чорнобильській зоні відчуження» дала зрозуміти всім, що попереду ще багато років людство не буде безпечно користуватися цією територією, як житловою.
На конференції також обговорювалися питання нематеріального характеру. Доповідь «Проблеми і перспективи збереження культурно-історичної спадщини у зони Чорнобильської катастрофи» Омеляшка Ростислава Андрійовича, де залишилося чимало пам’яток, які стоять просто неба і руйнуються з часом. А це – наша історія та традиції.
Із презентації та доповіді на тему «Перспективи розвитку зон відчуження ЧАЄС в контексті виконання завдань Генсхеми розселення України» Палехі Юрія Миколайовича, учасники та гості конференції дізналися про перспективи використання цієї території в планах державного рівня.
Про роботу над реєстром та візуалізацією культурної спадщини України учасники конференції дізналися із доповіді «Стан електронного реєстрації і візуалізації культурної спадщини України та місце в ній культурної спадщини Чорнобильської зони відчуження» академіка Руденка Леоніда Григоровича та Поливач Катерини Анатоліївни.
Жвава дискусія виникла під час виступу Айлікової Ганни Вітольдівни на тему «Проблеми та перспективи розвитку територій зони відчуження ЧАЄС в функціонально-просторовій структурі Київського регіону».
На конференції були присутні студенти ФІСЕ, які перемогли у конкурсі «Найкраща група університету», та студенти факультету урбаністики та просторового планування – організатора конференції. Подібні заходи цікавлять молодь також, бо проблема ЧАЕС – це проблема майбутніх поколінь, і такі трагедії не повинні повторюватися. А отже – треба знати та пам’ятати усі історичні події своєї Батьківщини.
На завершення конференції було прийняте рішення взяти до уваги усі підняті проблеми та підготувати меморандум про вирішення питань майбутнього території Чорнобильської катастрофи. Робота щодо ревіталізації зони відчуження триває, й надалі очікується отримання конкретних результатів у даному напрямку.
