ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
-
- Кафедра Охорони праці і навколишнього середовища була заснована в 1971 на базі галузевої лабораторії під назвою «Наукової організації праці та ергономіки». Кафедру очолив к.т.н. доцент Ожогін В.Я. (1961-1984рр.), 1984 – 1989 роках кафедрою керував к.т.н. доцент Литвиненко Є.О.. Сучасну назву кафедра отримала в 1988 році. З 1989 року по 2013 рік кафедру очолював д.т.н. професор Трофімович В.В. З 2013 по 2021рр. кафедру очолювала д.н.т., професор Волошкіна О.С. З липня 2021 року завідувачкою кафедри стала д.т.н., професор Ткаченко Т.М.
-
- Наукова діяльність кафедри була спрямована на розвиток програмованого навчання, використання технічних засобів і активних методів в учбовому процесі, вивчення і поліпшення умов праці в будівництві, в т.ч. АЕС, захист працюючих від електроструму і електромагнітного випромінювання, освітлення робочих місць. З 1984 кафедра забезпечує екологічну освіту в університеті, а з 1995 року стає випускаючою, починає готувати спеціалістів «Охорона праці і екологія в будівництві» (випускники з 2000 – 2002рр.). З 1998 року готує спеціалістів «Екологія та охорона навколишнього середовища», спеціалізація «Екологія будівництва» (випуски почалися з 2003 року).
-
- В цей період кафедра виконує обсяг робіт по створенню нормативно-правової та науково-медичної бази спеціальностей.
-
- Важливу ролі в діяльності кафедри відіграє філія «Прикладна екологія» створена в 1996 р. на базі Державного екологічного комплексу (ДЕІК) під керівництвом д.х.н. проф. Заграя Я.М.
-
- За ініціативою кафедри було відкрито при спеціальній вченій раді Київського національного університету будівництва і архітектури Д 26.056.05 спеціальність 21.06.01 – екологічна безпека для захисту кандидатських та докторських дисертацій.
-
- Наукові і науково-методичні здобутки кафедри опубліковані в більш ніж 400 працях.
-
- У 2014 році, під час реорганізаційних заходів Університету, до кафедри охорони праці та навколишнього середовища була приєднана Секція дисциплін цивільного захисту.
-
- Цикл Цивільної оборони був створений у 1965 році і входив до складу військової кафедри університету. Головна концепція Циклу цивільної оборони – підготовка особового складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони з метою захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї. Основою професорсько-викладацького складу Циклу стали офіцери запасу Збройних Сил.
-
- У 1980 році Цикл цивільної оборони реформовано у базовий підрозділ КІСІ з питань навчання і методичної роботи з дисципліни “Цивільна оборона”. Створюється зразкова учбова матеріальна база, підготовлено та видано 16 посібників з методичного навчання.
-
- З 1995 року ведеться підготовка студентів за двома навчальними дисциплінами: “Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій” та “Цивільна оборона”, а з 1 вересня 2011 року вивчаються нормативні дисципліни «Безпека життєдіяльності» та «Цивільний захист». В цей період викладачами Циклу підготовлено та надруковано 38 наукових та методичних робіт.
-
- В січні 2010 року Цикл цивільної оборони був реорганізований в “Секцію дисциплін цивільного захисту” при кафедрі охорони праці та навколишнього середовища Санітарно-технічного факультету КНУБА.
-
- На Секції щорічно навчалося біля 140 – 145 груп студентів загальною чисельністю біля 4000 чоловік.
-
- У 2014 році, під час реорганізаційних заходів Університету, Секцію дисциплін цивільного захисту ліквідовано, а професорсько-викладацький склад введено до штату кафедри охорони праці та навколишнього середовища Факультету інженерних систем і екології КНУБА.
-
- На сьогодні викладачі Секції успішно поєднують навчальну і педагогічну роботу з військово-патріотичним вихованням студентської молоді.
-
- Завідувачами Циклу з часу його існування та Секції були:
-
- 1965 – 1989 роки, полковник запасу Власов А.П.;1989 – 1999 роки, полковник запасу Ярусов А.С.;1999 – 2014 роки, полковник запасу Влох П.С.
- У різні періоди часу на Циклі та Секції працювали викладачами Литвиненко П.І., Рудяк К. О., Лєдовських Ф.Г., Патрікєєв О.Г., Стефанович І.С., Корінний В.І., Стефанович П.І.