Анатолій Михайлович — видатний освітянин нашої держави, якого без перебільшення можна назвати українським будівничим. За роки його керівництва зміцнився центр вищої будівельної освіти України — Київський національний університет будівництва та архітектури, здобув статус національного, було відкрито 3 науково-дослідних інститути, 2 випробувальних центри будівельних конструкцій, інженерно-економічний комплекс, центр економічних досліджень і прогнозування, 11 наукових лабораторій. Народився 24 березня 1938 р. у м. Євпаторія (АР Крим), після чого родина переїхала на Київщину в с. Македони. Мріяв стати астрономом, згодом хотів служити на флоті, але життя розпорядилося по-своєму: в 1955 р. розпочав трудовий шлях колгоспником у с. Македони, а в 1956 р. став студентом Київського будівельного технікуму. Навчання закінчив з відзнакою, деякий час працював у будівельно-монтажному управлінні міста Васильків. У 1959–1964 рр. нав­чався у Київському інженерно-­будівельному інституті (ни­ні — КНУБА) на сантехнічному факультеті. З другого курсу поєднував навчання з роботою, займався науковою та громадською діяльністю. З 1964 до 1966 рр. працював майстром СБУ-6 тресту «Київпідземдорбуд-1», після чого вирішив присвятити життя науковій праці. У 1966 р. став аспірантом КІБІ, у 1970 р. — асистент кафедри водопостачання і каналізації цього закладу.

            За роки роботи в університеті Анатолій Михайлович поступово пройшов усі щаблі становлення як педагог та науковець. У 1984 р. був обраний ректором, на цій посаді незмінно працював до 2012 р., з 1992 до 2012 рр. очолював раду ректорів Київського вузівського центру. Автор понад 260 наукових праць, з яких 21 підручник і посібник, 10 монографій, 5 довідників, численні статті з будівництва, архітектури та проблем вищої школи. Під керівництвом А. М. Тугая захистилися 6 кандидатів технічних наук. А. М. Тугай — віце-президент Академії будівництва України, академік Академії інженерних наук України, дійсний член Міжнародної академії наук вищої школи та Академії наук вищої освіти України.

           Почесний професор-дослідник Інституту водних проблем Нью-Йоркського університету, почесний професор будівельних вишів країн СНД, Донецької націо­нальної академії будівництва та архітектури, член президії Будівельної палати України, депутат Київської міської ради двох скликань. Удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки, орденів «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, «Знак пошани», Дружби народів, святого Юрія Побідоносця УПЦ. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, знаком «Відмінник освіти України». Життєве кредо Анатолія Михайловича: «Ро­би людям добро».