Додатково, навчальні задачі охоплювали розширення знаннєвого поля студентів, направлені на розширення знань в питаннях урбаністики, урбан-дизайну, просторовому плануванні. Студентам сформували уявлення про міську сталість та міську опорність, про особливості формування житлових масивів радянського часу, ознайомились з європейським досвідом регенерації таких територій.

Для дослідницької та проєктної роботи були обрана територія декількох мікрорайонів житлового масиву Нові Будинки в Харкові, обмежену проспектом Героїв Харкова, Льва Ландау, Петра Григоренка, вулицею Танкопії. Сам житловий масив почав забудовуватися в 1957 р. Він розташований в східній частині міста на сільськогосподарських землях площею близько 700 гектарів, які свого часу вважалися далекою околицею міста й використовувалися Харківською селекційною станцією для наукової роботи, якою керував український селекціонер академік В. Я. Юр’єв. Забудова проєктувалася інститутом «Харківпроект» і склалася в двох зонах: першочергова зона «А» і, освоєна пізніше, зона «Б», на південь від вулиці Танкопія. Для проєктної роботи було запропоновано взяти одні із перших мікрорайонів, наближені до основних магістралей, станцій метро та громадських будівель.

Ділянка для проєктування має прямокутну форму, забудована переважно типовими п’ятиповерховими будинками, непогано адаптувалась після 1991 року, до війни мала розвинене функціональне наповнення, багатоступінчату систему озеленення, зручні зв’язки із центром міста та іншими районами. На даний час територія не має значних руйнувань від ракетних обстрілів. Завдяки своїй морфологічній простоті, лаконічності та прямою логікою проєктних рішень ділянка підходила під студентські творчі експерименти.