ПРО КАФЕДРУ ДИЗАЙНУ
8 лютого 2021 року була створена Кафедра дизайну, що входить до складу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури, є випусковою та здійснює підготовку бакалаврів (ОПП “Інтер’єр та обладнання”), магістрів (ОПП “Середовищний та промисловий дизайн”) та докторів філософії за спеціальністю 022 “Дизайн”, галузь знань 02 “Культура і мистецтво”.
Коротка інформація про завідувача кафедри дизайну
З 2021 р. обов’язки завідувача кафедри дизайну виконує доктор архітектури, професор Юлія Вікторівна Третяк (1968 р.н.) — випускниця КІБІ (1992). Автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць, серед яких монографія «Виправні і адаптаційні центри для підлітків (архітектура і функціонування)» (2008) і підручник «Основи дизайну архітектурного середовища» (2010, співавтори В.О.Тімохін, Н.М.Шебек, Т.В.Малік та ін.).
Історія кафедри дизайну
Історія кафедри тісно пов’язана з історією розвитку університету. У 1930 році на архітектурному факультеті у складі кафедри архітектурного проєктування було створено секцію рисунка та живопису. Її очолив відомий український архітектор, художник Василь Григорович Кричевський (1872-1952) — відомий представник ліричного українського імпресіонізму, графік, творець нового стилю в архітектурі — українського архітектурного модерну.
У 1934 р. на основі секції була організована кафедра рисунка і живопису. Це була перша кафедра рисунка та живопису в складі будівельних вищих навчальних закладів УРСР. Її завідувачем став художник-графік Іларіон Миколайович Плещинський (1892-1961). Він працював переважно в галузі ліричного пейзажу, а також плаката, книжкової та промислової графіки.
У 1948 р. колектив очолив художник Порфирій Дмитрович Жалко-Титаренко (1881-1949) — член Спілки художників УРСР. Автор пейзажів, портретів, символічних композицій, картин античної тематики. Створив більше 50 кіноплакатів на замовлення Всеукраїнського фотокіноуправління, які демонструвалися на виставках за кордоном.
З 1949 р. упродовж наступних 25 років очолював кафедру доцент Ю.М.Петров (1909-1990) — кандидат архітектури, член Спілки художників та Спілки архітекторів України. Розробив нову методику графічної підготовки архітекторів, автор численних художніх робіт (пейзажів) та рукописів із методики викладання рисунка, живопису, графіки.
Починаючи із 1970-х років кафедру очолюють випускники КІБІ.
У 1974 р. завідувачем став кандидат архітектури, професор Віктор Васильович Чепелик (1927-1999) — лауреат Державної премії України в галузі архітектури, дійсний член Української академії архітектури, почесний доктор НДІ теорії та історії архітектури і містобудування, випускник КІБІ (1954). Вивчав загальну історію української та всесвітньої архітектури, українське народне будівництво, історію української архітектури початку XX ст. (модерн, необароко). Опублікував понад 185 наукових праць, серед яких: «Архітектура і мова», «Зодчі середньовіччя і нового часу», «Український архітектурний модерн».
З 1979 р. роботою колективу керував ще один випускник КІБІ (1953) — кандидат технічних наук, професор Михайло Федорович Євстифеєв (1923-2010). У колі його наукових інтересів були питання розвитку та вдосконалення теорії побудов перспективних зображень, розширення способів реконструкції перспектив.
У 1990 р. очільником кафедри став доктор архітектури, професор Віктор Володимирович Савченко (1928-2003) — український архітектор і художник, майстер акварельного живопису.
З 1997 діяльністю кафедри рисунка і живопису керує доктор наук зі спеціальності «Технічна естетика», дійсний член Української академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України, заслужений працівник освіти України, професор Олександр Володимирович Кащенко (1949 р.н.) — декан архітектурного факультету.
У 1994 р. відкрита спеціальність «Образотворче мистецтво, креслення». У зв’язку з цим кафедра перетворилася на випускну. Перший випуск бакалаврів із нової спеціальності відбувся у 1998 р., а спеціалістів — у 1999 р.
Тут готують бакалаврів та магістрів за напрямом «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», спеціалізацією «Художньо-декоративне оздоблення інтер’єру».
До професорсько-викладацького складу кафедри рисунка і живопису в різні роки входили відомі художники В.А.Фельдман, М.І.Антонов, Ю.І.Хіміч, Г.І.Шерстюк, В.М.Шевченко, К.О.Сударенко, О.А.Горбенко, Ю.О.Бородай (Довгань), скульптори П.І.Ульянов, М.Д.Марченко та ін.
У 2015 р. відкрита нова спеціальність «Дизайн». Перший випуск бакалаврів із нової спеціальності відбувся у 2019 р., а магістрів – 2020 р.
У зв’язку зі збільшенням контингенту студентів спеціальностей 022 “Дизайн” та 023 “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація” проведена структурна реорганізація кафедри рисунка і живопису шляхом поділу на дві кафедри – Кафедра образотворчого мистецтва і архітектурної графіки та Кафедра дизайну (Наказ КНУБА від 10.12.2020 №467).
З 08.02.2021 року кафедру дизайну очолила доктор архітектури, професор Юлія Вікторівна Третяк.
Спеціальність 022 «Дизайн»
Спеціальність 022 «Дизайн» була відкрита у 2015 р. Перший випуск бакалаврів із нової спеціальності відбувся у 2019 р., а магістрів – 2020 р.
Кафедра дизайну входить до складу архітектурного факультету КНУБА, є випусковою та здійснює підготовку бакалаврів (ОПП «Інтер’єр та обладнання»), магістрів (ОПП «Середовищний і промисловий дизайн») та докторів філософії за спеціальністю 022 «Дизайн», галузь знань 02 «Культура і мистецтво». На ній навчається понад 500 здобувачів вищої освіти. Очолює кафедру дизайну доктор архітектури, професор Третяк Юлія Вікторівна, професорсько-викладацький склад нараховує 22 особи, які є членами Спілки дизайнерів України, Національної спілки архітекторів України та Національної спілки художників України.
Дизайн як професія, що сформувалася завдяки інтеграції різноманітних соціальних та історично обумовлених досягнень науково-технічного прогресу й художньої культури у сфері предметної творчості, успішно функціонує у світі та в Україні з початку XX століття. Питання підвищення професіоналізму дизайнерів та максимальної професіоналізації власне процесу впровадження досягнень дизайну у всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства не втратили своєї актуальності і сьогодні. Зараз дизайн проникає у всі сфери діяльності людини, а саме: дизайн середовища, світ речей, реальні та віртуальні ландшафти, дизайн людського досвіду, соціального контексту, де фахівці проєктують події, конструюють стиль та спосіб життя, а загалом – синтезують нові культурні цінності.
Професійність сучасного дизайну базується на вирішенні трьох основних взаємопов’язаних проблем:
- перша з них – це виявлення наукових передумов дизайнерської творчості, розкриття природи та специфіки багатогранної дизайнерської діяльності на основі всебічного системного аналізу взаємозв’язків дизайну з архітектурою, технікою та мистецтвом;
- друга – розгляд методичних основ процесу, способів та засобів проєктної практики, розробки об’єктів дизайну;
- а третьою виступає формування творчого кредо професії, основи світогляду, усвідомлення дизайнером своєї ролі у суспільстві та підготовка з цих позицій кадрів майбутніх професіоналів.
Дизайнер – це передусім людина, що створює нову реальність за законами краси й доцільності. Рисою, що відрізняє дизайнера, є вміння поглянути нестандартно на стандартну проблему. Дизайнер створює нове, бо не хоче знати, що «все вже придумано». Дизайнер – за натурою творець, він прагне до оптимізації навколишнього простору. Дизайнер, навіть заперечуючи створене до нього, обов‘язково пропонує щось більш довершене. Дизайнер має почуття гумору як базову форму нестандартного мислення.
Проєктне мислення принципово відрізняється від художнього і виявляється у формуванні наскрізної ідеї чи концепції для будь-якого об’єкта, якому підпорядковуються рішення усіх другорядних елементів та деталей. Хоча основна ідея може носити літературний, образний, тектонічний, економічний, стилістичний чи інший характер, принциповим є її наявність та чітке вербальне визначення. Проєктне мислення не передбачає пріоритет якогось стилістичного напряму чи теоретичного підходу до створення дизайнерського твору. На кафедрі дизайну КНУБА передусім вчать проєктному мисленню.