Дуже багато прізвищ дісталися українцям з пори козацтва. Деякі прізвища означають рід занять, які виконував козак у Запорізькій Січі – Гардовий, Крамар, Стороженко, Мельниченко, Дигтяр, Наливайко.

      Деякі козацькі прізвища вказують на неабияке почуття гумору українських воїнів. Соломахою або Тетерею могли прозвати козака, який полюбляв відповідний вид каші. Часто основою ставали якісь зовнішні прикмети чи особливості – Кривонос, Губенко, Косач, Зуб, Головатий, Рябко, Легкоступ, Побігайло, Білий, Чорний, Свистун, тощо. Також на козацьке походження вказують прізвища, в яких зашифровані цілі словосполучення – Перебийніс, Паливода, Непийвода, Неїжборщ, Убийвовк, Куйбіда, Неїжко, Небийбаба, тощо. До речі, нічого подібного немає в жодній іншій слов’янській мові.

     Часто козаки давали прізвище за місцем походження людини чи місцем її служби. Так з’явились Лебединські, Полтавські, Прилуцькі, Поліщуки, Чугуївці, Волинські, Галицькі, Білоцерківці та інші. Іноземців також іменували за походженням – Лях, Полулях, Гуржій, Сербин, Литвин, Вірменко, Циганенко, Турчин.