Як реалізовуватимуть проєкт
У Києві реконструюватимуться квартали застарілого житла. Які з них оновлять насамперед
Так виглядали колишні “Сталінки” (40-50-ті роки ХХ століття)
Київрада ухвалила програму реконструкції застарілого житлового фонду міста.
З матеріалу газети «Вечірній Київ»
Як ми писали раніше, до застарілого житлового фонду, згідно з дослідженням Генплану, віднесли 5395 київських будинків. Це будинки, які практично вичерпали власний експлуатаційний ресурс і мають незадовільний технічний стан.
Як повідомляє «Вечірній Київ», застарілий житловий фонд розділили на чотири типи: будинки історичного типу, період будівництва до першої світової війни; будинки баракового типу, переважно збудовані після Другої світової війни; будинки типу «сталінка», рядові та номенклатурні; будинки першого періоду індустріального домобудівництва (хрущовки).
Які квартали хочуть реконструювати першими:
вулиця Костянтина Заслонова, вулиця Ялтинська, вулиця Юрія Литвинського (колишня вул. Російська), вулиця Сімферопольська;
вулиця Волго-Донська, пров. Ігоря Качуровського, вулиця Юрія Литвинського (колишня вул. Російська), провулок Волго-Донський; вулиця Волго-Донська, провулок Волго-Донський, ул. Тростянецька, вулиця Вереснева;
проспект Юрія Гагаріна, вулиця Павла Усенка, вулиця Івана Сергієнка, вулиця Володимира Сосюри;
вулиця С. Стальського, вулиця Курнатовського, вулиця П. Запорожця, бульвар Перова;
вулиця Миколи Кібальчича, бульвар Перова, вулиця Валентина Сєрова;
вулиця Осиповського, вулиця Межова, вулиця Івана Їжакевича, вулиця Світлицького;вулиця Стеценка, вулиця Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), вулиця Квітникарська (північна межа мікрорайону Квітництво-2), вулиця Всеволода Змієнка, вулиця Всеволода Змієнка до вулиці Стеценка (східна межа мікрорайону Квітництво-1);
вулиця Депутатська, бульвар Академіка Вернадського, вулиця Василя Алексухіна, вулиця Генерала Вітрука;
вулиця Волинська, вулиця Очаківська, вулиця Керченська, вулиця Донецька;
вулиця Керченська, вулиця Очаківська, вулиця Левка Мацієвича, вулиця Донецька;
вулиця Левка Мацієвича, вулиця Мартиросяна, вулиця Джеймса Мэйса, вулиця Донецька;
вулиця Максима Берлінського, вулиця Щусєва, вулиця Бориса Житкова, вулиця Юрія Глушка (колишня вул. Подвойського);
вулиця Щусєва, вулиця Максима Берлінського, вулиця Ризька;
вулиця Максима Берлінського, вулиця Щусєва, вулиця Академіка Грекова, вулиця Ризька.
Хрущовки (60-ті роки ХХ століття)
Програму розробило ПП «Інститут Урбаністики» на замовлення Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.
Як реалізовуватимуть проєкт
Автори програми пропонують кілька способів реалізації комплексної реконструкції застарілого житла у Києві:
Поетапна перебудова будинків без відселення та компенсацій, спрямована на підвищення рівня комфорту і умов проживання та експлуатації житлового фонду. Здійснюється без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані. Мета – відновлення технічного стану будівлі, її окремих конструктивних елементів, продовження строку експлуатації будинку.
Модернізація типових будівель – процес часткової або повної заміни конструктивних елементів та інженерних комунікацій в житлових будинках масових серій, спрямований на підвищення ефективності їх використання.
3. Реконструкція багатоквартирного будинку застарілого житлового фонду – перебудова багатоквартирного будинку з обов’язковим відселенням мешканців, або без відселення. Мета – поліпшення умов проживання, зміни кількості квартир, загальної та житлової площі тощо, пов’язана із зміною зовнішньої конфігурації, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.
4. Комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: реконструкція багатоквартирних будинків, об’єктів інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури, розташованих в межах кварталу (мікрорайону) застарілого житлового фонду.
Спосіб реалізації реконструкції будуть обирати на підставі матеріалів затверджених інвестиційних проєктів та програм реконструкції, які мають бути розроблені з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їх енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків.
Хто фінансуватиме проєкт
Запорукою успішної реалізації Програми мають стати достатні обсяги фінансування, пишуть автори програми.
В якості можливих механізмів фінансування вони пропонують:
- Проєктне фінансування для девелоперів, в тому числі за договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
- Іпотечне кредитування придбання готового житла (30/70% вартості житла)
- Будівельно-ощадні каси з посередництвом банківських установ (інститутами взаємного кредитування – 40/60 % вартості житла)
- Податкове фінансування (за рахунок збільшення податку на нерухоме майно) метод публічного фінансування, що використовують як субсидії для реконструкції, інфраструктурного облаштування та інших проєктів щодо поліпшення міського середовища. Одна з форм фінансування – випуск облігацій органами місцевого самоврядування.
- Спеціальні збори (оцінка) – повернення публічних коштів як інструмент цільового фінансування розвитку міської інфраструктури за рахунок вилучення у приватних власників частини або всього приросту вартості землі, що виник внаслідок інфраструктурного облаштування конкретної території, здійсненого міською владою.
- Мобілізація амортизаційних відрахувань на спеціальному рахунку для фінансування капітального ремонту житлових будинків, що потребують модернізації (енергозбереження, внутрішня інженерія, прибудинкові території тощо).
- Краудфандінг – залучення колективних інвестицій в проєкт реконструкції житлової та іншої забудови, що є альтернативою фондовому ринку та депозитам і надає можливість вкласти кошти у великі проєкти нерухомості для отримання прибутку з низьким порогом входу в проєкт.
