Актуальний і невідомий Іван Нечуй-Левицький
27 листопада, у читальному залі Бібліотеки КНУБА відбулась відкрита лекція професора Миколи Томенка «Актуальний і невідомий Іван Нечуй-Левицький», присвячена 185-річчю від дня народження відомого письменника.
Як завжди, лекція пана Томенка зібрала в читальному залі студентів, викладачів, співробітників. Теми, які підіймає професор у своїх лекціях, наразі дуже актуальні, гострі, цікаві, а тому знаходять гарячий відгук в душах українського студентства і не тільки.
За традицією, Микола Томенко коротко зупинився на визначних датах листопаду, а це 90-ті роковини Голодомору, 160 років від дня народження Ольги Кобилянської, нелегке життя Остапа Вишні та ланцюг історичних подій, спрямованих на знищення України й українців взагалі.
Основна частина лекції присвячена розкриттю життя та світогляду Івана Нечуй-Левицького, який увійшов в історію української літератури, як видатний майстер художньої прози, високоосвічений перекладач та критик, духовно багата особистість, що добре розумілася та захоплювалася мистецтвом. В умовах тотальної заборони української літератури та мови письменник до останнього відстоював українську культуру, епохальні події національної історії та видатних українців.
У 1880-х роках саме Нечуй-Левицький залишався, мабуть, єдиним з українських класиків, хто в межах Російської імперії невтомно нагадував: українська література існує, вона існуватиме, допоки він, усамітнений у слові, є.
Письменник заявив про свої погляди й позиції щодо українства такими працями, як «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності», «Сьогочасне літературне прямування», “Українство на літературних позвах з Московщиною” тощо. Спливло майже 130 років, але й сьогодні ці твори злободенні та засвідчують неухильне, послідовне прагнення письменника до розбудови й пробудження національної свідомості українців.
Микола Томенко зупинився на серії статей Нечуй-Левицького про попів та священнослужителів, особливо зупинившись на статті «Афонський пройдисвіт», провів аналогію між російськими попами ХІХ сторіччя з сучасними руськими попами, назвав їх «історичними вчителями Паші-мерседеса».
Також Микола Томенко розкрив ім’я справжнього автора «За двома зайцями» – це Іван Нечуй-Левицький. Його п’єса мала назву «На кожум’яках», та на жаль, вона не мала успіху. З дозволу Нечуй-Левицького Михайло Старицький адаптував п’єсу до вимог театрального глядача. Написана Нечуй-Левицьким, перероблена Старицьким та переінакшена радянською владою, але така улюблена українськими глядачами п’єса.
Наприкінці зустрічі Микола Томенко зауважив, що наше завдання – висвітлювати історичні події так, як було насправді, а для цього треба вивчати і знати історію та просувати усе українське.
Не дивлячись на снігопад та тривогу, зустріч відбулась. Цікава та пізнавальна інформація про невідомі віхи у житті відомих українських літературних та історичних постатей збагачує та наповнює гордістю серце кожного українця.
О. І. Накалюжна, бібліотекар І категорії бібліотеки КНУБА
