
Куди вступати майбутнім архітекторам – поради провідних архітекторів та підприємців
Видання «Хмарочос» опитало провідних архітекторів та підприємців про рівень профільної освіти та найкращі заклади, де готують фахівців цієї сфери.
Керівник Творчої архітектурної майстерні Андрій ПАШЕНЬКО вважає, що підготовка фахівців українською архітектурною школою нічим не поступається європейській.
Станом на 2024 рік в Україні 32 заклади вищої освіти навчали за спеціальністю «Архітектура та містобудування» на бакалаврському рівні. Однак більшість архітекторів погоджуються, що якісніша підготовка фахівців відбувається саме у спеціалізованих ЗВО.
«На мою думку, в Україні завжди було сім університетів, які професійно готують архітекторів. Ще з радянських часів вони мають хорошу школу та сильних викладачів. Два з них у Києві: Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) та Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА)», – розповідає Дмитро ВАСИЛЬЄВ, СЕО та головний архітектор компанії Archimatika.
У рейтингу ЗВО «Топ-200 Україна 2024», обидва київських виші опинилися в переліку найкращих. КНУБА посідає досить високу позицію – 27, натомість НАОМА опинилася на 168 місці. Одеська академія знаходиться в цьому рейтингу на 154 позиції, Придніпровська академія – на 60, Полтавська політехніка – на 53, Донбаська академія – на 172, Харківський університет – на 24. Найвище місце в рейтингу з перерахованих університетів посідає Львівська політехніка – третє.
Крім того успішність визначає консолідований рейтинг за версією «Топ-200 Україна» від «Євросвіти», «Бал НМТ на контракт» від «Освіта.ua» та показники наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Львівська політехніка посіла найвищі місця – третє у загальному рейтингу та перше в переліку технічних ЗВО. КНУБА також опинився доволі високо в загальному рейтингу – на 34 позиції. А ось НАОМА знаходиться наприкінці – на 146-147 позиції. Варто зауважити, що ці рейтинги оцінюють не програми з архітектури, а виші загалом.
Як показують наведені рейтинги, найвищі сходинки серед найкращих університетів країни обіймають два ЗВО, котрі готують архітекторів – Львівська політехніка та столичний КНУБА. І справді, саме Київ та Львів більшість експертів визначає як головні освітні центри для здобуття архітектурної освіти, та загалом як місця з найбільшими можливостями для розвитку в сфері архітектури та містобудування.
«Найкраще навчатися архітектурі в тому місті чи регіоні, де щось постійно будується і яке є епіцентром різних заходів й активностей. В Україні такими осередками розвитку є Київ і Львів. У цих містах архітектурна галузь має найширше застосування, тут є можливість відвідувати різні виставки, приймати участь в конференціях тощо. Адже архітектура – це не лише про аудиторне навчання. Це про велику кількість комунікацій, досліджень, спілкування, колаборацій», – пояснює Дмитро ВАСИЛЬЄВ.
Якщо у Львів архітектори особливо радять вступати тим, хто хотів би більше спеціалізуватися на реставрації та міському плануванні, то в Київ – тим, хто прагне реалізовувати масштабні проєкти.
«Київські архітектори відразу відчуваються в мисленні масштабу. Вони не бояться великих об’єктів. До того ж, у їхній роботі помітний вплив широкого столичного простору, в якому студенти проживають. Також у випускників київських ЗВО просто загалом більше можливостей практикуватися в роботі над масштабними проєктами», – коментує Юліан ЧАПЛІНСЬКИЙ, СЕО компанії AVR Development, колишній заступник міністра та головний архітектор Львова.
«КНУБА має більший акцент на здобуття технічних навичок і крос-дисциплінарне навчання, оскільки там є багато будівельних спеціальностей. НАОМА більше тяжіє до творчості, мистецтва, втілення креативних ідей тощо. Але чудові архітектори випускаються з обох закладів», – зазначає співзасновниця архітектурного бюро AIMM Анна ІСКІЕРДО.
Архітектурний факультет у КНУБА має найбільше різноманіття кафедр порівняно з іншими ЗВО: містобудування; основ архітектури і архітектурного проєктування; архітектурного проектування цивільних будівель і споруд; теорії архітектури і архітектурного проєктування; дизайну архітектурного середовища; образотворчого мистецтва та архітектурної графіки; архітектурних конструкцій; нарисної геометрії та інженерної графіки; філософії; інформаційних технологій в архітектурі; дизайну; ландшафтної та туристично-рекреаційної архітектури. Бакалаври навчаються за освітньою програмою «Архітектура та містобудування», а магістри – «Архітектура будівель і споруд», «Дизайн архітектурного середовища» та «Містобудування».
«Чим більший університет – тим більше можливостей обрати спеціалізацію, обрати кафедру, яка більше подобається. Це велика перевага КНУБА, бо саме бажане навчання буде найцікавішим», – пояснює Анна ІСКІЕРДО.
Така різноплановість викладачів і кафедр, як відзначає Дмитро ВАСИЛЬЄВ, сприяє розширенню можливостей долучитися до різних практичних занять з викладачами:
«За результатами якості роботи та підготовки випускників КНУБА я бачу, що цей університет має дуже потужну технічну базу. А окрім великого архітектурного факультету, поруч є потужні будівельні, з чималою кількістю технічних спеціальностей. І все це сприяє підготовці справді технічно грамотних спеціалістів, на відміну від тієї ж НАОМА. Однак всі люди мають різні особистості, тож обирати ЗВО потрібно з огляду на індивідуальні потреби та вподобання».
«Я свого часу закінчив Київський професійний коледж будівництва і архітектури, а потім довчався у КНУБА на архітектора. І на своєму досвіді можу сказати, що середня технічна освіта була дуже високого рівня. Коли я прийшов після неї в університет, то майже нічого нового не робив до третього курсу, оскільки весь матеріал уже проходив. Зараз у нашій майстерні є студентка цього коледжу і там досі гарна технічна підготовка, зокрема якісна робота з кресленнями», – розповідає Андрій ПАШЕНЬКО.
«Більшість наших архітекторів мають диплом КНУБА, однак важливішими є навички кандидатів, а не університет, який вони закінчили», – коментує відома українська архітектурна студія Balbek bureau запитання щодо критеріїв найму спеціалістів. Адже насправді, попри різницю в навчальних програмах і різний рівень престижу університетів, усі досвідчені архітектори запевняють, що найголовніша умова для отримання роботи в архітектурній сфері – особисті якості та навички, які можна здобути за допомогою самоосвіти.
Вам також може сподобатись

Вітаємо студента ІІІ курсу БТФ Харченко Дениса
4 Січня, 2024
Практичні заняття на Кафедра технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці КНУБА це цікаво і корисно!
14 Жовтня, 2023