Підгорний О.Л.

Підгорний Олексій Леонтійович (30.03.1929 – 19.03.2023)

Заслужений діяч науки і техніки України (1996), доктор технічних наук, професор, завідувач кафедрою архітектурних конструкцій (1971 – 2009), Дійсний член Української академії архітектури (1995), Академії будівництва України (1995), член міжнародного товариства з геометрії та графіки USGG (1994), віце-президент Української асоціації з прикладної геометрії (1999).

Народився Олексій Леонтійович 30 березня 1929 року в селі Чечеліївка Петрівського, нині Олександрійського району Кіровоградської області. Батьки – вчителі місцевої сільської школи.

Юнацькі роки були важкими – війна, життя в окупації, голод, зруйноване житло…

У 1947 році вступив до Київського інженерно-будівельного інституту на архітектурний факультет. Який зірковий був той набір студентів – разом навчались майбутні відомі архітектори, таланти: Михайло Федорович Євстіфеєв (науковець, дослідник, педагог, професор, педагог, архітектор), Анатолій Федорович Ігнащенко (архітектор, багаторазовий лауреат державних премій), Михайло Тейсахович Буділовський (український та американський архітектор), Володимир Іванович Лиховодов (головний архітектор КПІ більше 30 років, лауреат державних премій).

У Олексія Леонтійовича в трудовій книжці лише один запис – з 1947 року понад 60 років віддав вчений навчанню молодого покоління свого навчального закладу. Починав працювати асистентом, потім – доцентом (1960), очолював кафедру майже 40 років (1971-2009), пізніше – працював професором кафедри (2009 – 2023).

Захистив кандидатську («Плафонна перспектива», 1959) та докторську («Геометричне моделювання просторових конструкцій», 1975) дисертації. Підгорний був одним з перших учнів засновника київської геометричної школи професора С.М.Колотова, він є одним з тих фундаторів галузі, які обґрунтували, теоретично та організаційно підготували перетворення нарисної геометрії в прикладну, забезпечили підґрунтя для розвитку української школи прикладної геометрії.

Сфера наукових інтересів професора Підгорного відрізнялась поєднанням різноманітності, глибини проробки матеріалу, стрункості та гармонійності взаємозв’язків у, на перший погляд, різноспрямованих дослідженнях. Його розробки стали джерелом досліджень багатьох його учнів, послідовників, відомих спеціалістів у своїй галузі – С.М.Ковальова, Н.І.Седлецької, І.А.Скідана, багатьох інших.

Зусиллями О.Л.Підгорного як керівника кафедра архітектурних конструкцій перетворюється на один з центрів досліджень в галузі формоутворення просторових конструкцій, а також використання засобів геометричного комп’ютерного моделювання у будівельній фізиці.

Результати наукових розробок активно впроваджувались в проєктну практику, дослідницьку діяльність та навчальний процес – на архітектурному факультеті читаються унікальні за змістом курси з просторових конструкцій та будівельної фізики, провадиться активна наукова студентська робота.

Талант вченого – річ багатогранна. Проте, знайдеться небагато прикладів, коли в одній особі сумістилися вчений-теоретик та педагог, спеціаліст, здатний практично вирішувати найскладніші дослідницькі проблеми галузі та вмілий організатор. Якщо до цього додати здібності архітектора, поета, унікальний дар «генератора» наукових ідей, рідкісні людські якості – чуйність, життєву мудрість, почуття гумору – портрет Олексія Леонтійовича все одно не буде повним… Природна доброта і повага до підлеглих сприяли створенню на кафедрі атмосфери довіри, творчості, конструктивної співпраці. Недаремно і сьогодні його на кафедрі називають не інакше як «Батько».

Пішов з життя Олексій Леонтійович 19 січня 2023 року у віці 93 років, все своє життя присвятивши рідному університету.

Професор О.Л.Підгорний підготував 44 кандидати та 6 докторів наук.

Нагороджений Орденом «За заслуги» третього ступеня, двома медалями та знаками «Винахідник СРСР», «Відмінник освіти України». В 1996 році професора Підгорного О.Л. удостоєно почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».