«Олександр Довженко: геній, пропагандист, націоналіст?»

12 вересня в читальному залі бібліотеки КНУБА відбувся історико-просвітницький захід з нагоди 130-ї річниці з дня народження Олександра Довженка «Олександр Довженко: геній, пропагандист, націоналіст?» Лектор – професор Микола Томенко.

Уже кілька років у межах просвітницьких проектів фонду «Рідна країна» Микола Володимирович читає відкриті лекції, де пропагує правдиву історію України, національні символи, героїзм простих українців, невідоме про відомих українців, героїв війни та інформує про важливий внесок України в перемогу.

Лекцію про класика світового кіно, фундатора українського поетичного кіно, письменника, кінодраматурга, художника Микола Томенко почав зі слів самого Олександра Довженка: «Єдина країна у світі, де не викладалася  в університетах історія цієї країни,  де історія вважалась чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, –  це Україна…».

«Історія  вчить лише тих, хто її знає!» – під таким гаслом проходила цікава, актуальна, повчальна розмова  пана Томенка про  «несвяткові поради Олександра Довженка владі та народу воюючої України».

«… це було побажання Олександра Довженка, Олеся Гончара та багатьох інших визначних українців, які пройшли ту війну – показати правду простого солдата й офіцера про справжню війну!» – наголосив лектор.

Великий Чарлі Чаплін казав, що «слов’янство дало світу кінематографа лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка». Його стрічка «Земля» входить у дванадцять найкращих фільмів усіх часів і народів, а за версією ЮНЕСКО є однією з п’яти головних стрічок у світовій історії, а твори «Зачарована Десна», «Ніч перед боєм», «Україна у вогні», «Щоденник» і зараз вивчають у школах.

Олександр Довженко, який під час війни був військовим кореспондентом, у своєму «Щоденнику», тривалий час  прихованому владою, залишив найболючіші роздуми про долю України в Другій Світовій війні: несправедливість мобілізації; справжні та фейкові переможці у війні; боротьба проти історії України та української мови; культура і мистецтво після війни; хто справді зруйнував українську столицю…тощо.

Усі тези Довженка, на яких наголошував лектор, дуже актуальні й наразі, тому ми потребуємо правдивої історії і правдивої оцінки дій сучасних і історичних українських постатей. А ще пан Микола закликав думати, допомагати, вшановувати справжніх переможців сучасної  війни – тих, хто в окопах. Нам не можна знову припуститися помилок.

У кінці лекції Микола Володимирович виразив надію, що ця зустріч спонукає кожного свідомого українця перечитати  книжки та передивитися стрічки Олександра Довженка, щоб скласти правдиве уявлення про батька світового й українського поетичного кіно, про генія з села Сосниця  на Чернігівщині, надію на відродження кіностудії  імені Олександра Довженка…

 «З надією на те» – так закінчив свою доповідь Микола Томенко і ми підтримуємо ці сподівання та чекаємо на подальші зустрічі!

Слава Україні!

Накалюжна О. І., бібліотекар І категорії бібліотеки КНУБА