Пам’ятаємо наших героїв

В річницю вторгення з болем і невимовною вдячністю згадуємо подвиг наших Героїв, що віддали своє життя, захищаючи  рідну землю.Олександр Кушнеренко (26.12.1993 – 26.05.2022) — випускник КНУБА, солдат ОЗСП «Азов» Національної гвардії України, нагороджений орденами за мужність ІІІ ступеня і ІІ ступеня (посмертно), медаллю «За участь в антитерористичній операції», «За доблесну службу», Народною відзнакою зі срібла «За звитяги перед Україною та її народом».

Олександр народився 26 грудня 1993 року в смт. Іванкові Київської області. Активний юнак добре навчався в школі, займався спортивними єдиноборствами. Здібний до технічних наук, після закінчення ліцею Олександр обрав мирну професію інженера-будівельника і вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури за спеціальністю «Міське будівництво та господарство». Однокурсники згадують його як гарного друга, розумного, активного, цілеспрямованого, щирого патріота України.  Олександр дуже сумлінно ставився до навчання і був одним з кращих студентів свого потоку. Особливо його цікавило транспортне планування та проектування дорожніх споруд, з яким була пов’язана і тема його диплому.  Студентом  Олександр брав участь у Революції Гідності, допомагав в організації шпиталів. Події Майдану справили на нього велике враження, тож ще у 2014 році він хотів приєднатися до лав українських захисників, але вирішив все ж таки завершити навчання в університеті.

У 2016 році Олександр закінчив КНУБА, отримав диплом інженера і в липні того ж року добровільно вступив до складу Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Був кулеметником та пройшов курси тактичних медиків і саперів. Мав позивний «Куша». У 2018 році обійняв посаду сапера-розвідника снайперської групи у полку «Азов» та виконував завдання зі спеціальної розвідки та контрдиверсійної боротьби снайперськими групами в районі сіл Піски та Широкине на Донеччині. Брав участь у боях за села  Широкине та Павлопіль поблизу м. Маріуполя.

Після завершення у 2019 році контрактної служби Олександр повернувся до цивільного життя і  працював за фахом інженером-конструктором у київській будівельній компанії «Сучасна архітектура міст». Захоплювався спортом, стрільбою, риболовлею, вивчав сферу IT.

Після початку російського вторгнення в Україну в березні 2022 року Олександр разом з побратимами з полку «Азов» добровільно вступив до лав ЗСУ. У складі окремої бригадноï роти розвідки 72 ОМБр брав участь у боях за село Мощун в Бучанському районі рідної Київщини. За ці бої був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Згодом, разом зі своїм підрозділом вирушив на Донбас, де 26 травня 2022 року прийняв свій останній бій з ворожою ДРГ в районі поміж містами Попасна і Бахмут.

Був похований 6 червня 2022 року у рідному селищі Іванкові. В Олександра залишилися батьки та старший брат.

Надійний товариш, патріот, добра, смілива і сильна людина – таким назавжди залишиться в нашій пам’яті Герой Олександр КУШНЕРЕНКО! 

Низький уклін батькам Олександра – Миколі і Любові Кушнеренкам!

Апостолова-Сосса Л.О., доцент кафедри МГ